Розділ 29 Гроші

         Розділ 29    Гроші

•  Як відомо, гроші – то засоби розрахунку, і також товар в певних випадках, - почала свою промову Лаура, - Ми всі знаємо – в кожній країні своя валюта. Втім, є найбільш розповсюджена валюта найбільш розвиненої і стабільної держави, яка в певній мірі, виконує роль міжнародної грошової одиниці.
• Кожна країна намагається тримати стабільну свою національну валюту і саме це є показником економічної стабільності держави. Окрім того грошові знаки, при порівнянні між собою, формують курс. Різниця між оцінками – то є фінансовий дохід від продажу такого товару.
• Про все це знала покійна Ганна і, як Президент країни знала, але її ввесь час турбувало питання – а можна обійтися без отої грошової одиниці в окремій країні і в цілому в світі? - На цю тему вона любила мріяти і філософствувати.

 Жінки сиділи на терасі великого будинку-резиденції прем’єр-міністра. Міністерши частенько за запрошенням Лаури приїздили  до неї і з насолодою відпочивали, повиваючи приємне вино.

• Ну, то що,  - Оксана взяла келих, - давайте вип’ємо за нас!

   Оксана підняла бокал із червоним вином і пафосно вимовила:

• За наше майбутнє… Ура!

Жінки з задоволенням випили. Над головами, похитуючись, звисали гілки каштану. Веселі пташки перелітали з гілки на гілку. Велика, рівно підстрижена поляна, простягалася за будинок, біля якого було видно охоронців.

Це були не офіційні зустрічі, на яких велися дискусії відносно електронної системи управління, оподаткування і соціальної політики в державі. Саме на таких зустрічах можна  було висказати свою думку відкрито і без формату. Саме тут в тісному гурті однодумців народжували нові ідеї облаштування суспільства і держави вцілому.

• Дорогі ви мої соратниці. – знову Лаура, - я дуже ціную ваші думки і пропозиції, які тут висловлювались, але… давайте подивимося в корінь проблем. Адже відомо, якщо ми справимося із коренем, пагінці будуть такі, які нам потрібно. Одним словом, як колись казав Кузьма Прутков : «дивитись потрібно в корінь…». Так я кажу?
• Так… так.. – погоджувалася більшість, - а де ж той корінь?
• Корінь всіх наших проблем, і не тільки наших – то гроші. Так, так – гроші. Саме вони, як одиниця обміну, створюють фінансовий оборот. Але вони ще є товаром. І це вже гірше. – Що це означає? А це означає, що самі гроші народжують інші гроші без виготовлених товарі і продукції. Прикладом є прості депозити… Одним словом, той хто має великі гроші – той автоматично буде мати більше за рахунок дивідендів, а банки «прокрутять» ці гроші через кредити і … знову процентні ставки в карман. А де ж продукція від таких оборудок? Я вірно кажу? – Лаура подивилася на міністра фінансів, жінку поважного віку, яка все життя працювала із оборудками, кредитами, депозитами, дебітами і кредитами. – Так от, саме з цього кореня виростають міліардери і інші магнати, які поступово за ці ж гроші скуповують землю, підприємства -  держави і навіть нас з вами. Так чи ні?

Міністерши, попиваючи тепле вино, уважно слухали Лауру.

• Що ж  тоді виходить? – продовжувала Лаура, - якщо ми хочемо «вилікувати» державу, знищити корупцію і відновити справедливість для громадян і демократичний устрій, в якому головну роль буде грати основний власник – народ, тоді ми повинні детально з цим розібратись… Тобто, спробувати зрозуміти – чи можемо ми створити таку систему, яка б могла обійтися без отих папірців-грошей?
• Ви тільки подумайте – продовжувала прем’єр, - якщо не буде грошей – тоді не буде банківсько-кредитної системи. Вона буде непотрібна. Тоді всі сховища грошей перетворяться в непотріб, а міліардери одноразово стануть нормальними простими людьми. Запуститься процес вирівнювання справедливості. 
• А як же із приватною власністю? – почулося
• От-от, - підхопила Лаура, - ото іще одна заноза «приватна власність». Саме вона, базуючись на отих грошах, і розділяє людей в соціальній сфері на касти багатих і бідних. І тому ми повинні зробити таку систему , яка б дозволяла мати обмеження в накопиченнях матеріальних цінностей. Саме – в матеріальних цінностях. Зверніть уваги – про нематеріальні цінності мова не іде. Чому ? – тому що народу потрібні в першу чергу саме матеріальні цінності, а вже потім – оті незвичні для них нематеріальні капітали. Це з одної сторони.   З іншої – банківська система буде непотрібна. Точніше,  - кредитно-банківська система. Уявляєте – раптом буде виключений оцей багатоногий спрут! От скажіть – що виробляє оцей спрут? Яка від нього користь державі?
• Як яка? – здивувалася міністр фінансів, - банківська система – то «кровоносні артерії» для держави, а банки – то насоси перекачки фінансів.
• Скажіть – почулося десь збоку, - поясніть – яка різниця між грошима і фінансами?
• Ну… - посміхнулася міністерша фінансів, - гроші – то інструмент, а фінанси – то певні масиви грошей. Ну, це якщо коротко… Якщо не буде грошей – тоді не буде і фінансів. В свою чергу гроші бувають різні. Вони мають різне валютне значення відносно один-одного.
• Не розумію, - піднялась міністр соціальної політики, - як можна обійтися без грошей?
• Ось… - підтвердила Лаура, - саме так була придумана банківська, а потім кредитна системи. Потім вони об’єдналися в один величезний спрут, який охопив всіх тих, хто має справу із отими грошима. Хочеш перерахувати гроші – плати з кожного платежу, хочеш купити валюту – плати, хочеш продати валюту – роби знижки, хочеш отримати фінанси – плати за кредит… Там багато фінансових інструментів… По-суті, всі активи оцінюються грошима – а потім формуються і пасиви – кредити , заборгованості, фонди, капітал підприємства. Ну, а потім все оцінюється в обліковій звітності – це факт.
• Здається, без грошей ніяк не можна обійтися, - продовжувала Лаура, - але давайте розмірковувати. Спитаємо себе – чи можуть підприємства працювати без банків, якщо у них ресурси? – Так, можуть, якщо при цьому буде оплата праці працюючих на підприємстві.
• Питання – чи можуть підприємства розраховуватись не грошима за товарний обмін? – Можуть. Це можна зробити напряму між підприємствами, якщо сформувати іншу одиницю, прив’язаної до собівартості. Наприклад, - праце-година. Всі матеріали, енергетика, транспорт, зберігання, будівництво, виробництво – то результат людської праці де б цей працівник не знаходився на Землі. Одним словом, з’являється нова розрахунково-платіжна одиниця – спільна одиниця оцінки праці. Саме такою одиницею може бути праце-година. Тобто, собівартість товарів, матеріалів, енергоресурсів і т.д. можна виміряти в універсальний для всього світу одиниці – праце-годинах. Єдине, що потрібно зробити – встановити нормативи для робіт, а також коефіцієнти збільшення чи зменшення для певних регіонів і умов. Наприклад добування вугілля на різних глибинах, праця в різних кліматичних умовах і таке інше. Це зрозуміло?
• Здається, все просто, – почулося, - і що далі?
• А далі теж просто, - продовжувала Лаура, - підприємства, як і зараз, формують ціни за рахунок нормованої додаткової вартості і виставляють товар на продаж. Громадяни, маючи на картках кількість відпрацьованих праце-годин, можуть використати їх для розрахунку з любим підприємством світу. Одним словом, всі розрахунки – такі ж , як зараз, але… без грошей і без банківської системи. Тобто – все напряму. Потрібно підприємству нафта чи газ – заключай прямий договір без посередників «Нафтогазу». Кожне підприємство може само формувати збутовий відділ продаж, а також розрахункові операції з контрагентами і державою по податках. Підприємство нараховує зарплату не в грошах, а в праце-годинах. При чому, розрахунок зарплати ведеться по формулі із врахуванням коефіцієнтів знижки, розрахованій самою системою. Ну, про систему управління ми говорили… Сам все зрозуміло – хочеш отримати більше праце-годин – давай результат від своєї праці. Працюй краще без скарг і система безапеляційно оцінить це в коефіцієнтах. Не згоден – до суду на систему. Ось так…
• Аж не віриться, що можна обійтися без банкірів… Вроді все  зрозуміло, але все це так незвично… І як в цьому разі можна працювати, коли інші країни будуть працювати на грошах?
• Ну, да…- погодилася Лаура, - виводити в офшори буде проблематично. Але це і добре. Робити міжнародні платежі ми зможемо, як і потрібно, робити відповідною валютою, шляхом конвертації в момент перерахунку за рахунок державного валютного фонду до того моменту, коли всі держави не перейдуть на універсальну одиницю оцінки в праце-годинах.
• А що буде із офшорними збереженнями?
• Всі валютні збереження повинні бути переведені на нову оціночну одиницю праце-година. І тоді такі фінанси можна буде використати тільки для внутрішнього використання. Конвертація праце-годин в валюти може здійснювати тільки центральний банк через свій валютний фонд.
• Тобто, все-таки, центральний банк буде?
• Так. Один. Він буде мати функції накопичення фінансів від податків, а також валютних операцій за рахунок конвертації.
• А як же бути із кредитами і депозитами?
• Депозити – то розкіш, пасивний не зароблений працею дохід. Він не має права взагалі існувати. Нагадаю, в праце-годинах оцінюється лише праця, яка використана для отримання ресурсів, матеріалів, товарів – продукції, якщо коротко. Інша справа кредити. Фактично, кредити – то ресурс для створення  початкового капіталу. І тому центральний державний банк може виконувати таки операції. Із цього виходить наступне – всі приватні банки перестають існувати. Залишається один державний центральний банк, який працює із валютними операціями і кредитами. Все. При цьому, ніяких платежів за проведення операцій державний центральний банк не бере. Всі внутрішні операції по товаро-обміну виконуються в системі глобального електронного управління в державі з накопиченням праце-годин на рахунках самого підприємства, заводу, фабрики чи приватної фірми.
• Ну, то що – зрозуміли, нарешті, - Лаура із задоволенням затягнулася димом цигарки. – Здається все сходиться. А тепер давайте – критикуйте.