Розділ 10
Підсумки
Ранок нічого особливого не передбачав. Втім, якесь невидиме напруження висіло в повітрі. Ганна, як завади, зробила зарядку, прийняла душ, передивилася надану спеціальну інформацію і вже тоді випила кофе з бутербродом. Давня звичка зберіглася на довгі роки.
Десь там , внизу, метушилася охорона, оподалік стояв підготовлений броньований автомобіль, на якому Ганна кожен ранок їздила на роботу. Все було, як завжди.
На сьогодні по-плану була запланована зустріч із зарубіжними гостями, виступ в Верховній Раді, засідання Національної Ради із безпеки і багато чого ще. Кожен раз, коли готовиться робочий день, Ганна уважно опрацьовує наданий розклад іще з вечора. Питання всі важливі а з ними і відповідальність. Втім, Ганна вже звикла до своєї роботи.
На вулиці світило сонце, дув легкий вітерець, синє небо яскраво посміхалося згори, переливаючись різними барвами, сонце весело посміхалося, як би бажаючи всім добра і миру. Але не все було так, як хотілося. Економічна ситуація в країні бажала кращого. Структурні перетворення системи управління ішли з потугою, кримінал не заспокоювався, рівень життя громадян був недостатній.
Втім, Ганна розуміла – головне – то моральний стан громадянського суспільства, справедливість у відносинах і віра в майбутнє. Знала Ганна і про те, що люба держава сильна тоді , коли є єдність народу і підтримка влади широкими масами різної національності.
Все то правильно, але… кардинальні зміни в суспільстві породили ворогів… дуже багато ворогів. Вони були кругом – в опозиції, криміналітет, олігархат і навіть в ближньому середовищі. Всі посміхалися, говорили приємні слова , але Ганна завжди була напоготові.
І все-таки, новий виборчий закон був прийнятий. І тепер, як і передбачалось, формувати склад Верховної Ради , вибирати Президента, суддів Верховного і Конституційного суду, всіх місцевих і регіональних суддів, шерифів і місцевих депутатів – всіх вибирали тільки повноправні легітивні виборці, тобто – громадяни, які у відповідності до закону мали таке право.
Всі країни дуже трепітно і відповідально відносяться до цього питання, розуміючи як це важливо для держави. Фактично, це і є принцип народовладдя. Мати право виборця , мати можливість вибирати і формувати на майбутнє політичний і соціальний розвиток держави в цілому – то велика честь і відповідальність. Не може людина, громадянин, який має стаж постійного проживання в країні менше встановленого терміну, мати такі права.
Виборець – то особливий громадянин, який повинен відповідати встановленим критеріям:
Все це дає можливість свідомого і відповідального рішення з делегування законодавчих і виконавчих прав іншим виборним категоріям чиновників і депутатів.
Втім, є особливість, є обмеження – всі виборні особи повинні бути жіночої статі.
І це дуже не сподобалося чоловікам. Особливо заможним олігархам і минулим чиновникам, які привикли до свого стилю життя. Ось тепер все змінилося. Тепер чоловіки повинні працювати, пахати, возити, копати, добувати вугілля, воювати. Одним словом – вся тяжка робота тепер покладається на сильних чоловіків, які фактично помінялися місцями із жінками.
Партія Ганни, партія «амазонок» - то є найближчі помічники і однодумці, які підтримали ідею консервативного матріархату.
«Ну, скажіть, - подумки заспокоювала себе Ганна, - навіщо нам копіювати інші західні Парламенти, якщо у нас Верховна Рада?. Можливо воно колись і буде Парламент, але зараз – то Верховна Рада. Це інше - зовсім інше ніж професійний парламент. І чому професійний парламент в центрі? А в регіонах? А нижче? – Ні, потрібно іти своєю дорогою. Якщо так, то значить ми правильно зробили, що повернулися до Ради. І тепер всі Ради мають один статус і одну форму діяльності – приїхали, проголосували і додому. Так було колись в Радянському Союзі і нічого – закони працювали, корупції і лобістів не було. А яка економія… Тепер в депутати не дуже-то і рвуться…
Ганна зручно влаштувалася на задньому сидінні автомобіля.
А внутрішній голос в голові все продовжував:
«Не розслабляйся… Це тільки початок. Ти повинна зробити таку систему управління, яка б працювала на півавтоматі. Головне – щоб знову не вилізла корупція. Максимально потрібно задіяти інформаційні технології з мінімальною кількістю паперових документів і чиновників. Чим їх менше – тим краща, тим менше корупції.»
За вікном було видно людей, які їхали і ішли по своїх справах…
«Ось і я так колись бігала…- на роботу, а потім додому, до дітей, до чоловіка. – згадка про чоловіка розтривожили Ганну. Їй згадалося, як вона проводила в життя нову систему демографічного розвитку країни. – О, о… то було не просто зацікавити чоловіків здавати, звичайно за кошти, свій дітонародний матеріал в інформаційну репродуктивну базу. – Ганна посміхнулася, - але… набагато важче було вирішити питання із жінками, які повинні були користуватися таким матеріалом. Морально це було не звично…. Так, все стало не так як було. Все змінилося і нічого – звикли. В тепер от через два роки, здається, жінкам сподобалося. Ну, що тут такого – вирішили завести дітей – відкривай репродуктивну базу і вибирай за всі параметрами. Потім – підсадка, вагітність і… народження. Іще б і народжувати в пробірці… ото було здорово! Можливо колись до цього ще дійдемо, - зауважила про себе Ганна. – Ну, а відносно чоловіків – то їх завдання зараз працювати і задовольняти жінок в ліжку. Їм звичайно, зараз неприємно, але… самі винні. Правда, здоровий репродуктивний матеріал вони отримують непогані кошти в залежності від генетичної якості. Здавай хоч кожен день….як ото кров люди здають. А от якщо і жінки будуть донорами – тоді буде повний порядок і , головне, контроль за кількістю і якістю.»