Розділ 6 Влада

   Розділ  6    Влада

Партія «Амазонки» набирала голоси виборців. Її популярність невпинно зростала серед виборців, особливо – серед жінок. Це був той випадок, коли до цього часу принижені в політичному середовищі жінки, набирали вагу і ось – ось візьмуть владу в країні.  Принцип матріархату, який несли оці «Амазонки» був незвично-привабливий для «слабого» пол.

Втім, партії чоловіків теж не здавалися. Їх агітація будувалася на протилежних патріархальних принципах. Однак, їх партії не цуралися гендерної політики в соціальних питаннях, що давало їм додаткові голоси.

І все ж –таки, партія «Амазонок» набирала сили і своєї ваги в суспільстві.

Ганна, як лідер партії, проводила велику агітаційно-пропагандистську роботу, виступаючи по телебаченню, на шоу, в колективах і просто – на вулиці. Її напористість і неймовірна енергія робили свою справу. Тепер уже це була зовсім не та Ганна із провінційного містечка – то була вже лідер, партійний керівник і кандидат в Президенти.

Хто вона була до цього? Чому доля вивела її на політичний олімп – вона і сама не знала.

«Так сталося… Так Бог велів… Така вже моя доля – думала про себе жінка». Її колишні подруги, самотні жінки по життю, підтримували її. То колись вони випадково потрапили в отой клуб «Самотніх жінок», а тепер… Тепер то було зовсім інше положення, інше політичне передвиборне життя. Де тільки могли подруги Ганни агітували за принципи своєї партії, з трудом розуміючи їх до кінця. 

Втім, так було потрібно. Незвичний принцип жіночого бунтарства – отой матріархат, як зараза розповзалася по країні. І тепер уже всі жінки, починаючи від домогосподарки, до бізнес-вуман, від санітарки до лікаря – всі тільки і говорили про нову політичну силу «Амазонок» і особливо- про Ганну, вольову і розумну, вимогливу і відкриту для простої жінки, яка з покон віків мала робити тільки одне – догоджати чоловікові, народжувати дітей і стояти за плитою.

Тепер буде все по-іншому. Тепер буде «переворот».

• Годі, накерувалися чоловіки… Завели країну в хаос… Корупційна чоловіча еліта погрузла в гріхах і прелюбодійству, - рішуче і впевнено ледве не кричала з трибуни Ганна - Досить! Ми, жінки більше не будемо терпіти таке приниження. Ми створимо країну мрій, країну справедливості, країну достатку і можливостей для кожної жінки. Тепер нехай чоловіки стоять на кухні, виховують дітей і підтримують порядок в будинку. Тепер ми, дорогі мої подруги, дорогі мої жінки, беремо владу в свої руки. Ми змінимо країну. Ми побудуємо нове суспільство, нову систему влади. Я правильно кажу?
• Так… Побудуємо… Правильно кажеш! Ми з тобою! Веди нас Ганно!

Іще довго натовп  хвилювався, слухаючи інших виступаючих. І тільки тоді, коли сонце зайшло за обрій і загорілися вуличні ліхтарі, всі почали потроху розходитися. Грала музика. Хтось намагався танцювати посеред вулиці, хтось спокійно слухай, намагаючись зрозуміти – куди заведуть країну оці «амазонки».

Шалений електоральний жіночий вал накочувався на країну. Навіть дівчатка і літні жінки – всі бажали тільки одного – перемоги «амазонок» на виборах. Особливо на замислюючись над програмою і навіть не знаючи задач, жіночий електорат «котився» до влади, змиваючи все на своєму шляху.

До виборів залишалося зовсім небагато – два дні.

В неділю відкриються всі   виборчі дільниці і… накінець закінчиться отой передвиборчий перегін кандидатів в Президенти. Найбільш прохідною і популярною фігурою була голова партії «Амазонок» Ганна Горох. За попередніми підрахунками її підтримували більше половини виборців і, звичайно всі члени розповсюдженої мережі партії «Амазонок».

Здавалось, нічого непередбаченого і особливого уже не могло трапитися. Втім, вибори поставлять остаточно крапку. І тоді з’явиться новий Президент – і це повинна бути жінка, а саме Ганна Горох.

Не високого росту, трохи повновата,  з вольовим обличчям, сивіюча від самотності жінка впевнено стояла на ногах. Вона була вільна від домашніх проблем, добре політично підготовлена, мала непогану освіту і досвід в бізнесі. Так, вона не була чиновником, директором підприємства і , навіть, начальником на таможні… - і саме це подобалося виборцям. Ця жінка, цей кандидат в Президенти, був із народу.

Ну, а його не професійність, його непідготовленість до такої роботи – то інша справа… Не святі глечики ліплять – научиться із часом.

Чи задумувалась Ганна Горох – що буде робити, коли за неї проголосують?

• Та, ні… Про таке не думала. Якось воно буде… Хіба я перша така?- розмірковувала про себе Ганна. – Наберу собі помічників і радників – вони будуть знати що, до чого…

Ось нарешті і вибори. Групами і по-одиноко потяглися виборці до дільниць. Грала весела і патріотична музика, працювали продовольчі кіоски, повільно розвівалися прапори на вході.

Сьогодні вибори.

Десь на вході працювали екзетполи, намагаючись спрогнозувати результати волевиявлення. Поліція уважно наглядала за натовпом. Політичні наглядачі  намагалися зберігати порядок і законність, за розставленими столами сиділи жінки, члени виборчої комісії. Вони уважно перевіряли документи і робили відмітку в журналі. Потім відривали бюлетень виборцям, які швиденько в відокремлені місця до голосування.

Ганна спокійно дивилася на натовп і думала:

• Ось тепер, накінець, я буду щаслива.