Анонс

            Анонс

Уявімо, що держава – то велике підприємство, яке має свої витрати і доходи, свої активи і пасиви, різни форми діяльності і один податковий кодекс.

Хто є власник такого «народного підприємства»?

Відповідь проста – Народ. Що робить директор підприємства, який прийшов керувати від імені власника?

Відповідь проста – проводить аудит всіх витрат і доходів, будує стратегію, бізнес-план, фінансовий план і, накінець, бюджет. Для реалізації своїх планів будує систему управління, структуру підприємства, поточні плани, основні засоби і т. д.

Оптимальна система управління, система контролю і аналізу, автоматизована система обліку і бюджетування – ось основні вимоги до сучасного підприємства.

Держава – то велике господарське підприємство, а Президент – то директор такого підприємства. Ось тому так важливо управляти державою на тих же принципах, що і підприємство з певними особливостями судової, законодавчої і виконавчої влади і в межах встановлених і прийнятих принципів існування відповідно до Конституції.

Хто і де навчає державних службовців і керівників? Чому міністрами стають люди далекі від обов’язків такого рівня чиновника, не маючи досвіду і навіть професійних навиків? Чому чиновники і депутати не підкоряються своєму власнику – народові. Чому існуюча система управління не відповідає рівню розвитку держави? Чому чиновники крадуть, як в останній день свого існування? Чому відсутнє стратегічне планування? Чому державні підприємства банкрутують? Чому Конституція не працює?

Чому, чому, чому? Чи можливо жити, управляти державою по-іншому, на інших принципах, іншими методами, як це зробив колись Президент Сінгапуру?

Давайте спробуємо це уявити і спрогнозувати, змоделювати і уявно сформувати іншу ідеальну державу, в якій ми  всі, без виключення, змогли б щасливо жити…

Автор не претендує на єдину точку зору. Все набагато складніше, але… чому б і ні?  

Втім, це можливо при єдиній умові –  єдності, свідомому виборі і бажанні.