Тренування

-Вона про все дізналась?- запитав зціпивши зуби дід Петро.

-Ні, тільки про Фелікса. 

-Чу-до-во! Я ж казав мовчати! 

-Одним мовчанням ти не переможеш Людей Мороку. Вона повинна...

-Її навчатиме Богдана. Я думав про те, щоб заборонити їй відвідувати школу... Олексій Олексійович...,- але дід Петро не договорив, бо його перебив дід Тарас.

-Ти збожеволів?! А потім цей тип натравить на тебе різних людей з документами! 

-Соціальних працівників? 

-Байдуже, як ви їх називаєте! А знаєш що?! Якщо ці люди дізнаються, що ключ узагалі немає сили, то твоїй онучці загрожує велика небезпека! Ну звісно, може, її виховають, як Дитя Мороку, а тоді вона просто...

-Прикуси язика! Цього ніколи не буде! 

Рудоволосий чоловік довго вдивлявся своїми зеленими очима в порожнечу. Він хотів кращого, але його товариш занадто турбувався за онукою. 

-Вона.... Має дізнатись. Якщо пан Фоко знайде свою доньку, то...

-Цей покидьок?! Ніколи! НІКОЛИ! 

Але тут щось заболіло в грудях. Серце калатало, мов скажене. В очах почало темніти. 

-Як ти втік?-тихо спитав Чугайстер.

-За допомогою своїх секретів. Я віддав занадто багато сил. 

-Що?!- дід Тарас схопився,мов обпечений.-Це може вкоротити вік, і... О,Боже! Ти що... Навіщо?! 

-В мене було мало часу. Ти знав, що вчитель літератури хотів вдочерити мою онуку? Тож... А ще... В нас є дуже ВЕЛИКА ПРОБЛЕМА. Пам'ятаєш чутки про те, що Кристал Мрій був розбитий? 

-Так, це трапилось в той день, коли... О ні! Ти хочеш сказати, що...

-Так! Моя онука народилась з уламків цього кристалу. Чотири стихії тепер належатимуть тільки їй... Це занадто небезпечно. 

-О ні, але тоді як пан Фоко може називати себе батьком? 

-Тоді, коли Олівія була вагітна кристал ріс. Але коли Катя народилась, то він розколовся і його уламки просто... Короче, тепер частини кристалу всередині моєї онуки. Люди Мороку цього не знають, але якщо це трапиться, то... Вони не чіпатимуть Катерини, але от можуть її використовувати. 

-Жахливо... А зараз де Катя? 

-Вона з Богданою. Перше тренування,як Мавки. 

-Ти не боїшся, що саме на цьому тренуванні розкриється правда? 

-Боюсь. Але найбільше боюсь того, що цей покидьок-Фелікс десь поміж нас. 

-Мені шкода хлопця...

-Що?! Він може знищити Катю, і ніхто навіть не дізнається! 

-Пробач, просто... 

-Хлопак сам обрав такий шлях. А зараз наша місія викурити його з хати. 

-Він це серйозно? Мені навіть стає якось образливо. Ну що ж... Ключ буде моїм! 

***

-То розпочнемо?-Богдана була одягнена у чорні штани, сорочку та корсет. Довгі ковбойські чоботи додавали неабиякої краси та незвичності до образу. Волосся зібране у високий хвіст, здавалось таким шовковим, неначе дівчина тільки-но вийшла з дорогого салону. 

-Ем, добре,- Катя, яка недавно спілкувалась з Чугайстром про Фелікса, тепер стояла тут у дитячій піжамі з жирафами, блакитного кольору. Волосся зовсім забула пречесати, і через це воно нагадувало гніздо для птахів. Так, дівча звикло спати в обідню пору, адже це радив робити її лікар. Сиділа на своєму візочку, а на ногах виднілись смішні рожеві капці з цуциками. Зовсім не серйозне обличчя доповнювало образ. 

-Ти серйозно?- спитала Богдана, почервонівши. Вона була схожа на старшу сестру, яка соромиться через свою молодшу. 

-А що не так?- протягнула, зіваючи Катя.

-Та нічого, але... А хай йому грець! Розпочнемо! Спершу потрібно дізнатись твою стихію. Міфічні істоти існують в різних світах та мають різні елементи. Наприклад, я Русалка, а тому мій "товариш"-вода. Зазвичай Мавки та лісові створіння володіють стихією природи. Болотяники, Русалки та інші, які мешкають у водоймах мають, як я вже сказала, елемент води. Вогонь дається найстрашнішим істотам: Перелесникам, Нічницям та іншим. Таких називають Люди Мороку. 

-Люди Мороку?-повторила Катя.

-Так, з ними краще узагалі не мати справу. Вітер-це Віли, або ж ті, хто має крила. Також духи, що живуть на скелях та на деревах. 

-А от Іґніс теж відноситься до Людей Мороку? В нього ж стихія вогню...,-сумно запитала Катя.

-Ні, адже тварини-це зовсім інше. Твій кіт відноситься до квітів Флос Іґніс. 

-А що це таке? І як тваринка могла бути рослиною? Дивний поділ...

-Зовсім ні! Раз у двадцять років цвітуть ці квіти. Вони народжуються при світлі місяця. Починаючи горіти, дарують тепло та свою добру енергетику тому, хто зірве. Ходять міфи, що якщо при цвітінні зірвати та з'їсти їх, то будь-яка хвороба зникне! Але це просто вигадка,-сумно подивилась на дівчину Богдана.- Тож потім, коли пелюстки обпадуть, з'явиться маленька насінина, а далі з неї виросте тварина. 

-Нічого собі! 

-Тож до тренувань: ми повинні дізнатись твою стихію. 

-А як? 

Богдана узяла свою палицю та підійшла до струмка. Вода здавалась такою прозорою та кришталево-чистою, що враз закортіло пити. Вона змахнула рукою, і краплі води почали слідкувати за її рухами долонею. Враз з'явився торнадо,але більше як його зменшена копія.

-Ось, це і є стихія води. Тож перевіримо тебе спершу на неї. Повтори! 

Катя під'їхала на візочку до струмка, що вже спокійненько дзюркотів та біг собі далі. Махнувши рукою, відчула, що нічого не трапилось. Вона обожнювала читати безліч книжок про різні академії. Там усе здавалось таким казковим та легким, але в реальності виявилось зовсім інакше.