Край моїх розбитих мрій

Край моїх розбитих мрій

Край моїх розбитих мрій,

щоночі мимоволі сниться,

море, рідний дім, столиця…

А втім - яка тепер різниця?

Тебе давно пожер вже Вій.

 

Останнєє посланіє любови,

Підпало під численні заборони,

Вночі шука ворожі дрони,

Рано - палаючі дитячі стони,

Захлинаються від крови.

 

Не чути моря солоного,

Підірвалась на міні надія,

Й згасла моя ностальгія.

Тліє жовто-синя мрія,

З присмаком червоного.

 

Інстинкти древнії, ображена ти будиш:

Мир - це війна -

ця формула давно відома,

Свобода - рабство,

навіть у себе вдома,

Правдою - брехня,

ухвалена в законах,

Ненавидиш- а значить більше любиш.

 

Отруєний дощ заливає нам душу,

Хто був нічим, умить став всім,

Дотла спалив ненависний той дім,

Що був чужим, а став тепер своїм.

Ненавидіти не хочу, але мушу.

 

Проклянеш, забудеш, але знай,

Останнім істини розбитим дзвоном,

Неписаним історії законом,

Хто вбив дракона - сам стає драконом,

Розбитих мрій моїх єдиний край.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше