Крадійка хвостатих

6. 1

ЕРВІН

   - Так, начебто цілий. - казав Ервін вилазячи з сумки. - Роббі, ти молодець, врятував нас обох. 

    - Сину?! Щось сталося?  

   - Але було б краще, Роббі, якби ти переніс мене в сад, а не в батьківський кабінет. - промовив Ервін, хоча й розумів, що Роббі певно бачив тільки цей кабінет під час розмов з батьком, але ж він був колись у палаці... - І тобі привіт, батьку! Викрили мене та ледь не схопили. Якби не Роббі, прийшлося б битися, а вони, на хвилиночку, професійні найманці. 

   - Хмм... Роббі, розкажеш потім, як обійшов щити у моєму кабінеті. А поки залиш нас, будь ласка. - звернувся король до фамільяра, а потім кинув Ервіну. - Отже, зрадник ближче ніж я думав. Ти звісно міг викрити себе, але я підстрахувався на цей випадок, не питай як. 

   - Хто? Кузен? - розізлився я. 

  - Так, певно ми скоро його тут побачимо, ось і згадаєте дитинство. 

 - Батьку, ти взагалі розумієш, що ти мене принизив? Ми з Ерлом не спілкуємось ще з закінчення академії, де він за моєю спиною почав зустрічатися з моєю дівчиною, бувши моїм ліпшим другом. Це я вже не кажу про його дебільний гумор. Де це бачено, щоб принца будили холодною водою. 

   - Зустрічатися почав, бо це була його істинна, він не міг протистояти цьому. Але ти не знаєш, що Алія загинула та Ерла ледь втримали від самогубства. Він дав магічну присягу помститися усім причетним до смерті коханої. Та й він неймовірно сильний майстер ілюзії, навіть ти не зрозумів, що він був поряд. 

   - Добре, батько, я не хочу балакати про нього. 

  Мені звісно прикро, що Алія загинула, не розумію чому мені ніхто не сказав про її загибель. Так, я кохав її, але навряд чи батько дозволив бути нам разом. Сподіваюся з Естою все буде добре. 

   - Тоді йди відпочивай, звіти мені хай Роббі напише, а як Ерл прибуде, тоді й складемо план дій. 

   Як Ерл прибуде, який Ерл молодець, зараз буде мені на кожному кроці тикати ним. Чому усе моє життя потрібно ставити мені когось у приклад? Мені не треба хизуватися, усі знають мої досягнення перед державою. 

   Я нарешті дійшов до моєї кімнати, де не відпочивав вже досить довго. Але на мене чекав сюрприз у вигляді голодних до мене дівчат. Я прогнав їх так швидко, як тільки міг. Та з задоволенням впав у ліжко. 

   Мені снилася моя Еста з якимось хлопцем. Я настільки розізлився, що прокинувся, невже вже знайшла хлопця в академії. 

   Лежачи з відкритими очима я прокручував видіння з Естою кілька разів. Мені не хотілося вірити, що моя Еста з кимось... 

   - Воу, Ервін, легше. В нас ненайкращі відносини, але навіщо так палати.

   Ерл... А ліжко дійсно трохи палає. Промовив заклинання і повернув своє ліжко до життя. 

   - Тебе стукати не вчили? 

  - Вчили, але... 

  - Я не закінчив, Ерл, зірочка ти наша державна, як дістався, не нудить, цілий, ніде не болить? 

  - Значить ось так... Все добре, кришталевий принце, привіз усі ниточки, щоб зв'язати тобі рукавички. 

   - Це я кришталевий? Ану пішли на тренувальне поле поговоримо...

   - ДОСИТЬ! Хлопці, до мене в кабінет, потім спідницями мірятися будете. - перебив нас батько. - Поговоріть нарешті нормально, а не як діти. Я все-таки король і не маю часу на біготню, щоб зупиняти ваші безглузді балачки та розводити по куткам. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше