ЕСТА
Я прокинулась від неймовірної головної болі. Але чомусь неймовірно щаслива. Те, як мати мене обійняла, так сильно, як могла. Я не вірю, що вона мене залишила, певно щось сталося.
Відкривши очі, я зрозуміла, що я у цілителей. А на сусідньому ліжку лежав мій близнюк. Який теж почав прокидатися.
"Що за фігня сталася? Я вже в іншому світі чи все ж таки мамі треба до психіатра?"
Я зрозуміла, що брат не знав, що подумки спілкується зі мною, але мене дещо зацікавило і я подумки спитала:
"Що таке фігня та психіатр?"
Він різко піднявся на ліжку та побачив мене.
- Як ти це зробила? Як ти потрапила у мою голову?
- Я не впевнена, але думаю, що ми можемо спілкуватися з тобою думками, бо ми близнюки. Як з фамільяром, наприклад.
- Я вам більше скажу, дітки, я ваш фамільяр на двох і теж можу вас чути, якщо ви не контролюєте це. - зайшов Гаррі до нашої палати.
- Кіт, що вміє розмовляти, оце так. Мені ж не здалося?
- Це фамільяр, є ще коти-перевертні та звичайні коти, що не розмовляють. - спробувала пояснити йому.
- Оце у вас круто. А що ще є?
Наступну годину чи більше, ми з Гаррі розповідали Селу про все підряд. А потім зайшла моя мати з Отто.
- Діти, я так за вас злякалася. - сказала вона.
Я думала, що вона спочатку підійде до брата, але вона майже підбігла до мене та обійняла.
- Вибач мені, доню, я не спеціально, розумію, що це не виправдання, - крізь сльози казала мені та гладила по спині. - Я, я, щось сталося і я опинилася в іншому світі лише з твоїм братом.
Сама не розуміючи як, я почала плакати разом з нею. Мене не кидали, мене вона любить. Мама розповідала й розповідала свою історію та я не могла зупинитися ридати. В мене й батько люблячий є, хоч і під контролем радника.
В якийсь момент до нас підійшов Сел, та обійняв обох. І тут почалося. Наша магія почала поєднуватися, буквально оплітати нас сплетіннями та узорами. Золоті іскри летіли від нашого зв'язку. Вони малювали руни возз'єднання та кружляли навколо нас. А потім я почала відчувати магію так, як ніколи. Від сонячного сплетіння до кінчиків пальців, як пишуть у книгах для новачків.
Завершилося поєднання магії яскравим спалахом, що осліпив усіх навколо. Оце так.
- Хм... Треба буде перевірити їх магію на арці. - констатував Отто, коли всі були зачаровані та трошки осліплені.
Вже випробовувати мене зібрався, навіжений якийсь, в такий важливий для мене момент. Я тільки знайшла свою сім'ю, а він, совісті зовсім немає. Навіть не задумуючись, що в мене вийде наслала на магістра гикавку. І тут почалося.
- ГИК! Що це? ГИИИК! - почав обурюватись Отто.
А по палаті пройшов смішок.
- Як ти... ГИИИК! Як ти обійшла мої щити? ГИК!
- Еста, припини це, будь ласка, все-таки завдяки йому я тут. - прошепотів мені брат.
На прості заклинання просте скасування, тому:
- Кенселум!
Магістр Отто навіть не злився. Почав розповідати кого й куди розподілив ректор академії. З ним ми мали познайомитися завтра, бо він досить зайнятий проблемами академії.
Села поселили у чоловічий гуртожиток. Я залишаюся у свої кімнаті, по сусідству з дівчатами. А матері виділили будиночок для викладачів, тимчасово. Екзамен для вступу в академію відбудеться одразу після зустрічі з ректором. І якщо ми погодимось з Селом, магістр Отто хотів би провести тест на арці, бо це додасть нам шансів на вступ в академію.
Тож після узгодження часу на перевірку мати запропонувала прогулятися до її будиночка. Погода була неймовірно сонячна. Чомусь світ почав здаватися більш яскравим і менш похмурим.
Будиночок був досить невеликим, але при його розмірах кімнат було при достатньо. Тут тобі й звичайна спальня, і гостьова спальня, а також вітальня з кухнею. Мати підготувалася і вже щось приготувала.
Це щось дуже смачно пахло, схоже було на велику булку з чимось м'ясним та горизонтально розрізану навпіл.
- Еста, це називається піца, не знаю чи є вже таке у нашому світі, але на Землі дуже популярно. Сподіваюся, тобі сподобається...
_____________
Як ви думаєте, що чекає на наших героїв далі? Чекаю на ваші коментарі.