Глава 3

   "Як думаєш, він вже спить?" - спитала я Гаррі.

   "Точно спить."

   "Тоді почнемо!"

   Я вирішила почати з простого, дуже багато ворочалася, клала руки й ноги на Девіна. Але все марно. Він навіть не поворухнувся. 

  Гаррі теж декілька раз пройшовся по принцу, навіть пострибав. Знов тиша. Мій фамільяр вважає, що навіть якщо це операція, він як чесний чоловік повинен лягти спати на килим,  тим паче такий м'якенький. Хто я така, щоб суперечити моєму фамілярові?!

  Лоскотка. Це була геніальна ідея, але ця груда м'язів не мала жодної реакції. Тому трохи поміркувавши, ми вирішили насипати на його сторону ліжка крихти хліба та голосно хропіти, вдвох, в унісон. Такий собі дует в нас вийшов.

   Успіху, на жаль, ми не мали. Гаррі навіть пальці ніг йому покусав від досади. У відчаї я вже просто намагалася зіштовхнути його з ліжка. Руками зовсім не вийшло, вирішила штовхати дупою. Навіть не хочу уявляти як це виглядало, тому що мій кіт просто валявся на полу від сміху.

   Короче наш план з зіпсуванням сну повністю провалився.

   Я лежала на ліжку, вже не соромлячись розмірковувала в голос:

   - Гаррі, може його водою облити? Скажу, що попити хотіла і випадково розлила, холодну воду на нього, відро...

   - Будеш продовжувати - поцілую. - сказав втомленим голосом принц.

   "Гарррно ж він прррикидався, навіть дихав так само, не збився жодного разу і серцебиття,  як під час сну. А з водою погана ідея, або довелося б тобі на мокрррому спати, або він би висушив все магією. Він все-таки магістррр"

   "Або ж спали б з ним на килимі..."

   "Давай вже спати, Еста."

   І все б добре, але тепер мені вже сон не йшов. Я намагалася влягтися, а слова Девіна все ще були в голові. В академії на мене хлопці хоч і дивилися, але хто ж захоче зустрічатися з відьмою-невдахою. 

   Дивитися було на що, хоч я і намагалася ховати своє тіло від чужих очей. Марта завжди казала чим гарніше виглядаєш, тим більше проблем зустрічаєш. Хоч я і маленького зросту, в мене струнка фігура, довге чорне волосся, великі зелені очі та досить повні груди. І я завжди ховала їх за балахонами, або мантіями, бо з нашою модою сховати щось важко. Жінки спеціально носили досить відкритого крою декольте, щоб привернути увагу чоловіків, тому вдягнути щось інше вважали дурістю. 

   Цікаво, як це цілуватися з принцом. Він має бути просто професіоналом у цьому. Навіть уявляю, як Девін прокидається після спроби його скинути, нависає наді мною, притискає мої руки до ліжка та дивиться мені в очі. А потім обережно цілує...

   - Що за? - від цієї пікантної сцени мене відірвала закинута на мене рука слона, не менше.

   Обійняв мене?! Та йому жінок мало удома чи що? Ну помріяла я трохи про поцілунок, але це не значить, що погодилася.

   - Козел! - намагалася скинути з себе його руку, марно звичайно.

   Тому вже змирилася з цими обіймами та нарешті  змогла заснути.

   А ось прокинулася дуже злою...