1.2

   Я прокинулася дуже рано. Взагалі для мене прокидатися раніше восьмої диво-дивне, але мені було про що поміркувати. Я не знаю, чи вірити цьому сну, чи може це Гаррі грався з моєю підсвідомістю, може вміє, хто його зна. Я не хочу вірити в те, що моя мати померла. Звичайно завжди було цікаво, хто моя біологічна мати. Та сьогодні я зрозуміла, що немає кращої мати за ту, що виховала.

   Вчора зовсім не було часу та й бажання роздивитися цю кімнату. Наскільки мені відомо, тут збиралися усі мілкі бандити, так би мовити, для співпраці. То ж і вигляд був відповідний. Замучені життям віконні фіранки, жовті чи то від старості, чи то від бруду. Вікно певно у наступний буревій взагалі відірве від життя. Меблі також досить старі, та антикваріатом їх не назвеш. Все сіре, як моє життя.

   Я дійсно хочу бути нормальною та не хочу працювати тією ж прибиральницею або посудомийкою все моє життя. Я поважаю людей, хто працює так, на жаль, за копійки. Але мрію про маленьку хату, біля лісу, де я можу варити зілля та допомагати людям. Або може в мене взагалі прокинеться стихійна магія та я буду захищати нашу країну.

   Усі мріють жити у країні Лукретія. Тут і неймовірні ліси, і гори, на півдні - море, інші країни називають нас країною експорту, бо у нашому кліматі можна виростити усе. А ще в нас найкращі захисники. Такого рівня магів немає у жодній країні нашого світу. Попаданці у нашій країні мають рівні права з усіма, а бандити досить часто допомагають звичайним людям.

   Звичайно є і недоліки, але країна розвивається і все буде добре.

   - Сніданок, мррряу...

   - Доброго ранку, Гаррі, дякую.

   - Я пррровів учоррра ррритуал,  що зррробив між нами схожий зв'язок як між фамільяррром та його магом, але не такий. Цей зв'язок пррроводиться зазвичай між дрррузями фамільярррами, щоб у ррразі небезпеки допомогти одне одному. 

   Гаррі продовжував розповідати про ритуал між нами. А я намагалася настроїтися на відьомський зір, щоб побачити цей зв'язок. Та думала чи розповідати про сон, чи то видіння...

   - Еста, я рррозумію, що можливо омлет - це не дуже рррозкішна стрррава, але їж. У нас поперрреду багато спрррав та довга дорррога.

   Далі ми просто снідали та Гаррі розповідав план. Він був досить простим, не зовсім мій фамільяр дізнався, що сьогодні бандити збираються за обідом біля бару у нашому готелі. Я повинна попросити в них допомоги доїхати до центральної академії та представитися професійним крадієм фамільярів. Моїм резюме стане Гаррі, бо вони за ним ганялися досить довго. А далі, якщо вони погодяться,  попрацюємо на них, доберемося до магістра та заробимо трохи грошей.

   - І що, я стану крадійкою фамільярів? Так низько спуститися заради егоїстичної мрії стати нормальною?

   - Ну як тобі сказати, і так, і ні. Вчоррра я зв'язався зі знайомим, що на службі. Нам будуть допомагати з фамільярррами. Це досить навчені хвостаті, які повинні викрррити цю банду не ррраніше ніж ми будемо біля центррральної академії. Невеличку нагороду отримаємо...

   - Гаррі, мені цікаво, як ти з такими зв'язками й мізками, досі бігав від цих бандитів?

   - Повинен же я якось рррозважатися, коли мені нудно?!