Атака клонів

Додаток мав нічим не примітний логотип, який більше нагадував дешеву іграшку у формі сови. Моторошний птах дивився на нового гравця з бажанням проникнути в його душу та знайти там потаємні страхи. Автор таких візуальних ефектів мусив бути непоганим психологом і розрахувати все до дрібних деталей.

Коли Ярослав спробував зайти з іншого облікового запису, йому нічого не вдалося. Додаток раз за разом викидав рядочок із словами «Гра створена для обраних і тільки кожен 1001 учасник отримає щасливий квиток». Це теж мало викликати враження, що реєстрація була першим кроком до набуття не просто статусу людини з бажанням порушити суспільні закони, а особливого статусу – тисяча першого учасника, щасливчика та унікального гравця.

Підліткам такі речі подобалися. Якби Ярослав не знав справжньої суті додатку, йому теж хотілося б поганятися за статусом запрошеного гостя на особливій вечірці. Чорна Сова змушувала чекати на завантаження сторінки з прискореним серцебиттям та порушеним диханням. Хвилювання інколи переходило межу і починало нагадувати напади паніки.

Записавши облікові дані іншої особи, Ярослав не очікував підступу. Він уже уявив себе у додатку і спробував вгадати перші завдання на мужність, але додаток виявився хитрішим. Замість очікуваного вступного іспиту, на екрані засвітилася чорним сяйвом картинка з анімацією. На ній чорна сова роздирала гадюку, а внизу тягнувся надпис курсивом: «Ти порожній, а не особливий!».

Розчарування швидко змусило забути про первісний азарт. Ярослав не любив програвати, тому зі злості ледве не тріснув по екрані ноутбука. Додаток і справді відсівав кожного учасника з першої тисячі, вибираючи для гри тільки тих, хто йому найбільше подобався. Шанси на розслідування раз за разом починали дорівнювати нулю з незначним сотим відсотка.

— Це ще не кінець протистояння! — розсердився Ярослав.

Цілий день після першої відмови він працював над своєю останньою фермою ботів, намагаючись створити новий алгоритм спільної поведінки. Для такого у нього майже все було готове, крім конкретного набору команд, котрі мусили виконати аватари за наказом творця. Завершити роботу Ярослав зумів тільки ввечері, двічі відмовившись сідати їсти разом з батьками.

Час летів.

Він навіть не сподівався, що все може відбуватися настільки швидко. З кожним набором наказів боти вишиковувалися для атаки, наче клони у війнах з сепаратистами. Вони готувалися зробити те, чого не вдавалося господарю.

Рівно о третій годині ночі Ярослав розпочав наступ на додаток. Він дав наказ двом тисячам ботів атакувати Чорну Сову, вводячи свої облікові дані. Раз за разом на фальшиві сторінки приходили відмови, подібні до першої, однак Ярослав не засмучувався.

Спершу минали хвилини, тоді десятки хвилин. Врешті, відлік пішов на години. Аватари реєструвалися повторно, раз за разом вертаючись до алгоритму, однак усіх очікувала однакова інформація на чорній картинці. Злість знову посилювалася, опановуючи молодим власником ферми на рівні нейронів.

Не витримавши емоційного фону, Ярослав вирішив запрограмувати всіх аватарів на безперервні атаки, а сам ліг наа ліжко. Втомлений довгою роботою, він захотів поспати. Кожен талановитий мозок вимагав перезавантаження, і його також не був винятком. Фермер заснув поруч із екраном ноутбука, на якому безперервно відбувався наступ на додаток.

Здавалося, що сон тривав досить довго, до моменту коли на екрані ноута ввімкнулося відео з підлітком у червоній масці, з хрестиками на очах та ротові. Хлопець видавав свою причетність до додатка тільки бордовою курточкою, з грудей якої дивилася моторошна чорна сова. Ярослав пролупив очі і глянув на несподіваного гостя у віртуальному світі. Той весело посміхався.

— Фермере! — звернувся до нього червоний вісник. — Ти готовий скинути з себе порожню маску? Ти хочеш приєднатися до бунту проти безликих людей? На що ти підеш заради руйнування відсталої системи?

Ярослав дивився на екран, намагаючись вгадати як гостю вдалося без допомоги вірусів проникнути у його світ. Підліток у бордовій масці лякав, і водночас викликав сильний інтерес. Чорна Сова вирішила вибрати не один з безликих аватарів, а самого творця, хоча Фермер навіть не реєструвався.