Прокинувшись я відчув потік болю.Будинок,ліжко,моє горизонтальне положення.Перед очима мелькнуло те саме дівчисько, через котре в мене забрали все.І попри це я не міг ненавидіти її.З цього моменту все й почалось,дізнаючись про неї все більше і більше я почав закохуватись.Вона навчила мене бачити те,що раніше я відкидав.Замість простих зірок чи хмар,тепер же я бачив пророцтва; замість простих смертних,тепер я помічав їхні почуття і емоції.Замість всього сущого я зрозумів,що все це без любові нічого не варте.Так минуло чимало днів,а я все ніяк не міг розказати їй всю правду.