Конституція

Підготовка Конституції Великої Русі

День перший. Усвідомлення межі

Універсал розійшовся швидше, ніж чекали.

І з ним прийшло просте й страшне розуміння: слово сказано, тепер треба жити за ним.

— Універсал — це обіцянка, — сказав хтось у Раді. — А обіцянки без правил закінчуються кров’ю.

Сірко мовчав.

Усередині Артем уже розкладав усе по полицях:

Тепер або закон вище шаблі —

або шабля дуже скоро стане єдиним законом.

Було вирішено: писати Конституцію.

Не як дар зверху, а як угоду між землями.

День другий. Хто має право писати

Перший конфлікт виник одразу.

— Це справа старшини!

— Це справа гетьманів!

— Це справа духовних!

І тут уперше Рада ледь не розсипалась.

Майбутній патріарх сказав тихо, але так, що замовкли всі:

— Якщо закон пишуть лише сильні — це не закон, а виправдання.

Було ухвалено принцип, який пізніше назвуть основою Великої Русі:

Конституцію готують разом:

військо, земля і віра.

Відібрали:

представників війська (не лише старшину, а й виборних отаманів);

делегатів земель (міста, села, прикордоння);

духовних осіб (не для догм, а для міри).

День третій. Про що сперечались найгірше

Не про кордони.

Не про податки.

Про владу.

— Хто головний?

— Хто вирішує у війні?

— Хто може зупинити гетьмана?

Тут Артем у голові Сірка сформулював коротко:

Якщо гетьмана не можна зупинити —

він рано чи пізно зрадить, навіть не бажаючи цього.

Запропонували модель:

гетьман — виконавець волі Ради;

Рада — вища, але не вічна;

жодна посада — не довічна.

Супротив був жорсткий.

Дехто вийшов із зали.

Але повернувся — бо зрозумів: інакше не буде єдності.

День четвертий. Київ як випробування

Найгостріше питання — Київ.

— Хто контролює столицю — той контролює все.

Було вирішено принципово:

Київ не належить жодній землі окремо.

Київ — під охороною всієї Ради.

Ні гетьман, ні воєвода, ні патріарх

не можуть тримати Київ як власну вотчину.

Це рішення налякало всіх.

І саме тому його прийняли.

День п’ятий. Письмо

Писали повільно.

Слова важили більше за кулі.

— «Велика Русь» — це держава чи союз?

— І те, і те, — відповів хтось. — Але не імперія.

Записали:

добровільність входження земель;

право виходу — через Раду, а не через війну;

заборону таємних договорів з чужими державами;

непорушність віри і звичаїв.

Артем відмітив у Сірка:

Це вже не похід.

Це архітектура.

День шостий. Сумнів

Уночі Сірко не спав.

— А якщо це розвалиться? — подумав він.

Відповідь була без емоцій:

Усе розвалюється.

Питання лише —

чи залишиться після цього форма,

до якої можна повернутись.

Вранці він підтримав остаточне рішення:

Конституція має бути короткою, без прикрас, щоб її могли зачитати на майдані.

День сьомий. Перед оголошенням

Текст ще не був оголошений.

Але він уже діяв.

Люди сперечались не про те, хто сильніший,

а про те, що дозволено.

І це було найнебезпечніше для ворогів

і найважче для самих себе.

Артем підсумував у ньому:

Держава народжується не тоді,

коли проголошують ім’я,

а тоді,

коли погоджуються жити за правилами.

 ______________________________________________________________________________________________

Конституція Великої Русі

(ухвалена Радою земель і гетьманів)

В ім’я миру, єдності і відповідальності перед Богом і людьми,

щоб не бути розміняними без нашої волі,

і щоб сила служила закону, а не закон силі,

ми ухвалюємо цю Конституцію.

Стаття 1. Про державу

Велика Русь є союзом вільних руських земель,

об’єднаних добровільно для спільної оборони, миру і порядку.

Вона не є вотчиною роду, царством однієї руки

і не може бути передана чи поділена без згоди Ради.

Стаття 2. Про верховну владу

Найвищою владою Великої Русі є Рада,

до якої входять гетьмани, духовні отці

та виборні представники земель і війська.

Жодна особа не може стояти над Радою.

Стаття 3. Про гетьманів

Гетьман є воєначальником і виконавцем рішень Ради.

Він не має права:

укладати таємні договори з чужими державами;

передавати землі, міста чи війська;

утримувати владу без підтвердження Ради.

За порушення — гетьман підлягає відкликанню і суду Ради.

Стаття 4. Про Київ

Київ є спільною столицею Великої Русі