Розділ 11 Сходи вверх

Наступного ранку ми прокинулися, зробили всі раннішні справи і вийшли на кухню, там здається...скунс їсти готував...

-О, привіт! Я Богдан, приємно з вами познайомитися!   :він потиснув лапку одній із сестер, здається Ані?

-Привіт! Я Аня це Яна, Куба, Юля, і Костя а це Лариса.    :потиснула у відповідь лапку (всежтаки) Аня.

-Що готуєш?    :запитав його Костя.

-Омлет, сідайте за стіл зараз  принесу сніданок!   :показуючи на стіл сказав Бодя.

Ми сіли за стіл скунс кожному дав по тарілці з яйцем і почали їсти, як намене ковбаска була найсмачніша! Після того як всі з'їли і помили тарілки він повів нас сходами на верх.

-Поля попросила щоб ви прийшли.   :пояснював він.

Ми прийшли у СПРАВЖНЮ лабораторію! Біля якихось баночок з різними рідинами стояла Поля. Вона вилила якийсь із флакончиків до миски і дала її...котомузофії(коту-зомбі)!!! Нащастя він був за стіною із скла.

Коли він це випив то...нічого не сталося.

-Ех...знову нічого!   :засмутилася мишка.  -О, привіт!

-Привіт!   :сказали ми.

-Ти що проводиш над ними досліди!?!?  :Сердито запитав Куба.

-Трохи, але це для його добра!   :відповіла миша.   -Але по іншому їх не врятувати.    :додала тихо.

Куба був сердитий але більше нічого не додав він одразу перестав їм довіряти, і став дуже обережним з ними.

Поки Поля і Бодя щось там робили ми сиділи і думали про план порятунку Дмитра. Білочки побігли до мишки щось їй сказали і повернулися.

-Пішли погуляємо!   :запропонували сестри.

-Угу... давайте, тут дуже душно...     :Сказав єнот і ми пішли до люка.

Коли ми вийшли ще була роса і сонечко вставало на горизонті, думаю зараз десь 7ранку...  Здалеку чути нявчання котомузофій.. Ми сіли біля річки і почали обговорювати план порятунку не лише Дмитра ай цілого Чорнобиля.