Розділ 9 Таємна річка

За пару годинок ми побачили річку, та маленький лісок.

-Ура вода!!!   :білочки побігли до річки.

-Чекайте, я з вами!   :крикнув навздогін Костя.

Ми приєдналися до них і почали пити.

-У цеї води якийсь дивний смак?   :Помітила бджілка.

-Ай справді...  :відповів Куба.

-Вам не здається що вона якась...дуже...синя?   :Завагалася я.

Ми почули якийсь голос...

-ЕЙ! ХТО ТАМ?!

Ми всі завмерли ніхто не хотів навіть рухнутися, ми знову почули голос але вже ближче.

-Агов? Я, я той у мене є зброя а тому не нападайте!

Я обережно виглянула але нікого не побачила, я знову подивилася на лапи а там побачила...

-Ти хто!?

-Ааа! не вбивай мене!  :я підстрибнула і залізла на оленя.  -Рятуйте!

Ми всі збилися до купки.

-Ей ну ви чого? Нікого я не буду вбивати!

Ми побачили...польову мишку!

-Тти хтто? -запитала Лариса.

-Я? Мене звати Поля, а ви?   :Відповіла на питання мишка.

-Еее ну.. я Яна це моя сестричка Аня аце наші друзі Лариса, Костя, Куба і Юля.

-Приємно познайомитися Косте!   :сказала вона тиснучи Кубі лапку.

-Ну взагаліто це Куба, а Костя це олень...   :сказала я.

-Ой вибачте хлопці! А що ви всі тут робите?  :запитала Поля.

-Ми прийшли рятувати світ від цієї котострофії... А тепер щей друга,Дмитра...  :Відповів Костя.

-А що з ним?  :зацікавилася мишка.

-Та ми навіть незнаємо куди цей кіт подівся!   :невтрималася я.

-Ой да не кричи ти! Все поняла, пішли за мною!  :скомандувала Поля і повела нас вздовж річки.

Доки ми йшли я задумалася: а от що сталося з цими котами так насправді? І що ми думали коли сюди лізли? От правильно тато казав:Не сунь носа у не свої справи! А тепер нам треба друга рятувати! Цікаво де він зараз, і що з ним?

Доки я так думала ми нарешті прийшли до якогось люку коло самотнього дерева(коло річки).

-Ось ми і тут!  :почала відкривати люк Поля.

-Де?  :запитали білочки хором.

-В моїй лабораторії звіснож!  :Сказала мишка і нашим очам показався...