Котострофія і країна Зомбофія

Розділ 7 У полоні

Я прокинулася у якомусь темному мішку....

Там було так тісно! Напевно всередині ще хтось, можливо мої друзі...

Я чула котяче мявчання.

-Ай больно! : скрикнула я, коли якесь копито вдарило мене в плечі.

-Вибач! :відповів Костя.

-Усі тут? : запитала Яна.

-Я є! :писнула Аня.

-І я... :сказав Куба.

-Дмитро, Ларисо ви тут? :запитав олень.

Тиша...

-Де Лариса? :сказала Аня.

-І Дмитро? :продовжила Яна.

Ми почули бзижчання...

-Бзз... друзі ви тут?

-Ларисо це ти? :запитала я.

-Так це я! :відповіла щаслива бджілка. -я думала що вже вас не знайду!

-А Дмитро з тобою? :запитав Куба.

-А він не звами?!

Настала коротка тиша...ми чули хрипке мявчання, ставало все тепліше...

-О ні! вони вас хочуть спалити на вогниші! :скрикнула Лариса.

-Що!!! :вигукнули ми.

-Ларисо ти можеш своїм жалом перерізати мішок? :запитатав єнот.

-Гарна ідея! :вона почала перерізати мішок.

Ставало все тепліше, нарешті бджілка перерізала тканину і ми впали на вогнище...

Подобається

#928 в Фантастика
#277 в Наукова фантастика
#185 в Постапокаліпсис

Відредаговано: 04.06.2025