Розділ 6 Країна Зомбофія

Пройшло трохи часу...

Почалася евакуація...

Люди якомога швидше старалися втікти звідти...

Ми з друзями чекали доки усе затихне...

-Я на розвідку!  :сказала Лариса.

-Повертайся скоріше!  :Крикнув навздогін Куба. -Скоро почнеться дощ...  :додав він.

За 10хвилин бджілка повернулася...

-Я нічого не скажу, дайте трохи посижу!

-Вау Ларисо ти почала римувати!  :Вигукнули маленькі білочки.

-Та почекайте ви! Не бачите, з нею щось сталося!   :сердито сказав кіт.

-Окей! Окей!   :в унісон відповіли сестри.

-Там був... прохід.   :почала заїкаючись розповідати бджілка.

-Який?   :Запитав єнот.

-До тої країни Котозомбиків...   :відповіла Лариса.

-А ось і нова стаття, тут написано (одразу почав розказувати Куба) про те що трапилося і...

(знизу текс який був на компютері)

Новини!  Новини!  Новини!

-Так ось а тепер новина від глядачів:5річний Максик бачив як дивні коти зникають у провулку і перед очма в нього промайнуло біле сяйво і коти зникли.

(це все що вони прочитали)

-Ларисо? ти бачила біле світло?   :запитала я.

-Таак.   :відповла вона.

-А де ти це бачила?  :запитав Дмитро.

-Ну біля парку де живуть Аня з Яною... у смітнику.

-Ага... зрозуміло.  :сказав Куба.

-То ось чому вони за нами ганялися!!!  :зрозуміли білочки.

-Там напевно був прохід до тої країни!   :сказала Аня.

-Але вони усіх проганяють!   :закінчила думку сестри Яна.

-Усіх окрім...   :разом почали білочки.

-окрім котів!   :раптом зрозумів Дмитро. -Ви на що натякаєте?

-Ти кіт!  :раптом зрозуміла я.

-Моє вітання Юлети відкрила Америку!  :кинув їй кіт. -ми всі це знаємо!  :закінчив речення кіт.

-Дмитро! вона не про це!  :сказав Костя.

-Та знаю я, але нікуди НЕ піду!  :зрозумівши натяки почав тікати від ситуації кіт.

-Так ми тебе не просимо щоб ти пішов туди сам... Тіки щоб пішов туди з нами!  :сказавши це бджілка хитро посміхнулася...

-Нікуди я непіду!  :твердо стояв на своєму кіт.

      .            .           .        .

За 3 години

-Ненавиджу вас!  :жалівся дмитро.

-Тихо хтось іде!   :перервала його Лариса.

Ми зібрали усі речі у рюкзак Куби і були вже коло того входу в країну Зомбофію...

Коли коти зникли Костя подав сигнал і ми швидко побігли в той великий смітник коли всі туди залізли то останнє що я пам'ятаю це спалах білого світла а потім ми прийшли до тями у якомусь ліску, з далеку було чути якісь дивні звуки...

Я відчула що мене щось вдарило по голові і я знепритомніла...