Краще не буває...

Певно не зовсім хочеться переживати знову все спочатку. О, Господи знову ці підліткові прищі по всьому обличчі, масне обличчя і гормональні гойдалки, а іще дурні розбірки у гуртожитку і цілий рік із моєю рідненькою. Постараюсь побільше з нею бувати і частіше розмовляти.

А з іншої сторони які величезні можливості відкривають перед мною двері, набуті знання і досвід стане у пригоді. Я вже не та залякана миша, що іде у незрозумілу перспективу. Знаю вмію і практикую, най би тебе пранці з’їли. Так і буде. Усе добре, вдих видих, зібрала соплі, намотала на руку і пішла тепер впевненою ходою у майбутнє. Аааа, все рівно це жесть!

-Мяу! Ти тут вже вспіла накосячити? Чи як?

Біля мене всілося чудо – юдо риба – кит. Кошак чорно– попелястого кольору, як справжнє мохнате чудище (бо шерсть сантиметрів десять завдовжки не менше). Потерся об ноги і промурчав.

-Чого заклякла? Бойкот? Не витримавши шарпнув злегка кігтями литку, певно як би міг дав би ляпчика від душі, чи нашатирю.

-А срав його мамі! Сто чортів тобі в печінку, зараз відвідаєш макогону. Вже і рука тягнулася до вражої шкури, за такі подаруночки несподівані.

-Так, так по легше, все поясню. Ти дихай і валер’янки попий, а то он око сіпає, то нервове, а ти ще така юна. І це, мені накапай для святкового настрою.

-Зараз буде тобі настрій нарик хріновий.

-Я можу і образитися, а ти залишишся сама без такого чудового помічника.

-Слухай а може все таки я лежу десь у психушці і від наколотих препаратів так кайфую? І все це галюни.

-Ну все дістала! Зберись тряпка, нам іще працювати і надолужувати багацько.

-Ти про що?

-Не надійся спасати бабусю, тут все вирішено ну хіба продовжиш на місяць два, при старанні пів року максимум. Подивись вона страждає і живе на ентузіазмі і бажанні побачити своїх внуків щасливими. Думаєш хто вимолив, вистраждав і випрохав у нашому містичному світі кращу долю ніж у неї? Знала б ти скільки за життя тебе витягувала з того світу скільки ж і будучи безтілесною формою спостерігала і печаль роз’їдав залишки душі. Я прийшов за її проханням і ні разу не пожалкував, ти сама найдобріша з усіх моїх хазяїв і своє останнє життя я покладу тобі у ноги якщо так буде потрібно.

-Не хочу такого. Міг би і попередити що буду знову молодою дурепою, може я хотіла б у двадцять років змінити щось чи у інший момент. І взагалі як хтось мене побачить що я з котом говорю точно до психіатра попруть.

-Як же з тобою тяжко. Кіт прям по -людськи закотив очі і скорчив мімічне невдоволення. Дико якось за таким спостерігати.

Обговоривши усі хвилюючі питання, дійшли до такого : він буде постійно десь поруч і як не моя турбота, а я стараюсь не виділятися від маси, а там видно буде. Поки мені не пояснили у чому вся сіль експерименту. Питаючи чи прийдеться прожити усі чотирнадцять років знову чи моментами котячий гад ухилявся як спритний адвокат. Наговорив сім кіп вовни і усі повні, нічого толком не зрозумівши пішла зустрічати день народження.