Котик який не здався
Місто й перші сліди дому
Повертаючись у містечко, Рижик відчував суміш радості й страху. Він йшов знайомими вулицями, але все виглядало інакше. Старі дерева зрізалися, деякі будинки були замкнені або покинуті.
Він натрапив на парк, де колись грався з Даринкою. Лавки змінилися, але запах землі та листя залишився знайомим. Рижик понюхав кожен кущ, прислухався до звуків.
— Мяу! — пролунало здалеку. Це був інший котик, але не Барсик. Лише маленька киця підійшла і провела його кількома вулицями. Рижик відчував, що знаходиться на правильному шляху. Його лапи несли його швидше, серце калатало, а спогади про Даринку нагадували про тепло дому.
Він підняв голову, побачив знайому червону покрівлю і м’яко нявкнув, ніби запитуючи: «Тут?»
І ось тоді він помітив її — Даринку! Вона стояла біля паркану, дивилася на нього з широко відкритими очима.
#536 в Різне
#72 в Дитяча література
Відредаговано: 12.11.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
