Котик який не здався
Прощання з бабусею
Наступного ранку бабуся пішла на ринок і повернулася розгублена.
— Малий… хтось прийде і забере хату, — сказала вона. — Їм треба зробити дорогу, а тут нічого не залишиться.
Рижик відчув неспокій. Він погладив її лапкою, ніби кажучи «дякую». Тепер йому потрібно було йти, але в серці залишалася вдячність.
Вихід був важким. Він подивився на дим із печі, на старі яблука на підвіконні і тихо замуркотів.
— Будь щасливий, котику, — сказала бабуся, коли він виходив на світанку.
Рижик пішов уздовж стежки, що вела до містечка. Поле поступово закінчувалося, а на горизонті замаячили дахи будинків, де колись жив його дім. Серце билося швидко.
#527 в Різне
#71 в Дитяча література
Відредаговано: 12.11.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
