Кожного ранку бабуся приносила Рижику тепле молоко і шматочки риби. Котик відчував, що сила повертається в лапи, і почав робити маленькі пробіжки біля печі. Він навіть навчився ловити комах у хаті — це було весело! Барсик і Мура залишились десь у полі, але тепер Рижик знав, що є місце, де йому безпечно.
Бабуся часто розповідала історії про ліс, про пташок, про котів, які вміли виживати у важких умовах. Рижик слухав її голос, муркотів, а його шерсть блищала на сонці.
Одного дня бабуся сказала:
— Ти сильний, малий. Тільки не забувай, що хтось там, у містечку, теж чекає на тебе.
Рижик задумався. Він відчував, що час піти далі.