Котик який не здався
Дорога за місто
Декілька днів Рижик блукав вулицями. Йому ставало дедалі важче знайти їжу. Вікна будинків були зачинені, люди поспішали, ніхто не звертав уваги на худого кота з тьмяною шерстю.
Він ішов далі, просто куди вели лапи. Асфальт змінився ґрунтовою дорогою, а потім перед ним з’явилися поля.
Небо розстелилось широко, пахло землею й осіннім вітром. Десь далеко блимало світло, можливо — ферма або село. Рижик ішов туди, сподіваючись знайти прихисток.
Увечері він дістався узлісся. Там було тихо, лише сова ухала десь угорі. Він заліз у купу сухого листя, скрутився клубочком і заснув.
Вперше за довгий час Рижику снилася Даринка. Вона сиділа на траві, простягала руки й казала:
— Іди до мене, Рижику, я тут…
Він прокинувся, коли над лісом сходило бліде сонце. І попрямував уперед — до нового дня.
#1117 в Різне
#221 в Дитяча література
Відредаговано: 12.11.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
