Мур і Дракон

У своїй подорожі Мур завітав до прекрасної долини. Та жителі маленького містечка біли дуже налякані. Мур розпитав у місцевих, чого вони так бояться. І відповідь була у всіх одна: “Дракон!”.

Вирішив Мур допомогти жителям містечка та долини. Та мало хто повірив, що один лицар зможе перемогти таке небезпечне створіння, як дракон.

У глибокій гірській ущелині Мур стикнувся зі своїм найстрашнішим випробуванням - драконом. Великий і вогненний, дракон виглядав загрозливо і жахав. Та й не визнати, що це величне створіння, котик не міг. Він навіть спіймав себе на думці, що заворожений виглядом дракона. Та все одно, не треба було забувати як дракон жахав місцевих. Мур, згадавши свої уроки із майстром Шурком, вирішив не лякатися та не оцінювати лише за зовнішністю.

- Чому ти такий злий? - запитав він, намагаючись говорити якомога спокійніше.

Дракон помітив Мура та почав гарчати та ставши у повний зріст, розправив крила. З його пащі спершу пішов клубами дим, а потім з ревом линуло полум'я. Мур не на жарт злякався, але не відступив.

- Може краще поговоримо? - запитав котик, ховаючись від полум'я за камінням.

Та дракон лише сильніше заревів. Муру здавалося, що полум’я ллється звідусіль, а камінь, за яким він ховався, от от розплавиться. Так лячно Муру ще не було. Як долати такого супротивника? Велетенського, у броньованій лусці, з величезними кігтями та кликами, а ще й літаючого!

Чим можуть допомогти меч чи обладунки?

Камінь нагрівся так, що вже пекло через спинну пластину обладунку. Мур дочекався моменту, коли дракон видихся та побіг до іншого укриття.

- Все ж, може поговоримо? Можливо я зможу допомогти? - закричав Мур.

Дракон здивувався та зацікавився, коли помітив, що Мур не намагається втекти, тому вирішив поговорити, а не нападати.

- Чого тобі, малеча? Я дуже розлючений! І хочу зробити комусь боляче! - проревів дракон.

- Тобі стане від цього легше? Якщо комусь теж буде боляче?

- Так! - дракон заревів так, що аж листя з дерев посипалось.

- Та це не подарує тобі полегшення! Не зніме біль та не зменшить страждання, чим би вони не були викликані.

- Чому??? - проревів, та вже тихіше, дракон.

- Тому що чинячи біль іншим, ти позбавишся свого. Тобі потрібна допомога.

- І хто мені допоможе? Усі бояться мене або хочуть битися, як тільки бачать!

- То давай поговоримо спокійно, я ж не кидаюся битися!

Мур зачекав ще мить та виліз з укриття. Великий червоний дракон дивився на нього, з ноздрей та пащі у нього йшов дим.

- Що саме тебе турбує? Чому ти такий злий?

Дракон розповів, що він злий, бо в нього сильно болить зуб. Це робить його дуже нещасним і роздратованим, він погано спить та йому важко їсти, тому йому хочеться лякати та робити боляче іншим.

Мур, не вагаючись, запропонував свою допомогу.

- Я знаю дещо про науку лікування та першу допомогу. Можливо зможемо вилікувати тебе.

Мур використав усі свої знання про ліки та першу допомогу, яким він навчився від майстра Шурка. Зібрав трави та зварив з них відвар. Знеболив ним, а потім витягнув хворий зуб дракона. Це було не просто, але котик був рішучим, сильним та сповненим співчуття.

Коли хворий зуб видалили, дракон нарешті відчув полегшення. Він посміхався, хоть то була доволі лячна посмішка.

- Я дуже вдячний тобі, Муре. Яке ж полегшення, а світ мов знову став барвистим. Скільки ж усього прекрасного довкола. Через біль я не помічав цього. Думки були тільки, щоб біль зник, а він не зникав. Тому хотілося робити боляче іншим.

-Добре, що полегшало. Та не вагайся, коли потрібно попросити допомоги взагалі та якщо щось болить. Не треба про це мовчати, чи терпіти, або робити боляче іншим.

- Так, тепер я це розумію. Дякую. Ти такий малий, а стільки усього знаєш. Звідки?

- В мене гарні вчителі. Та й у своїх мандрівках я завжди намагаюсь навчитися чомусь новому.

- Я вважав, що я великий та сильний, всі мене бояться і більшого не треба. А коли ти сильний та великий, то про допомогу не просять. Хто ж тоді боятися буде. Та розумію тепер, що це було не розумно.

- Тебе можуть поважати та добре відноситися за вчин-ки, а страх поваги та гарного відношення не дасть. Не обов’язково добиватися бажаного чиїмось страхом.

- Ти дуже мудрий, котик. Раніше мене тільки на бій викликали, ніхто навіть не подумав спершу побалакати. Дякую тобі, що не злякався заговорити.

Дракон навіть подарував Мурові одну зі своїх лусок, яка за розміром зійде коту на лицарський щит. Це дарунок на знак вдячності за котикову доброту та співчуття.

З того дня котик і дракон стали друзями. Мур зрозумів, що сила та хоробрість без розуму не вирішують труднощі, а іноді найкращим рішенням є співчуття та розуміння.