Мур і загадковий острів

Настав новий день і після декількох пригод та мандрівок, Мур стояв на березі великого озера, дивлячись на Загадковий Острів, що височів над водою. Старий вчений котячого народу шукав допомоги у спасінні дуже рідкісної та майже зниклої рослини. З неї ті, хто володіють наукою лікування, можуть робити ліки, що зцілюють більшість ран та недугів. Багато хто намагався виконати це завдання, та нажаль, ще нікому не вдалося.

Загадка так і залишилася до цього часу не розгадана.

Острів, вкритий густим лісом, був відомий своєю складною системою печер, високими скелями, та густим лісом. А ще таємницею. Казали, що тільки той, хто розв'яже загадку острова, зможе знайти шлях до рідкісної рослини.

Мужній і рішучий Мур відправився на острів у маленькому човні, що був прив’язаний біля старого причалу. Вода у озері була прозорою, сяяло сонце, легкий вітерець дарував свіжість. Мур доплив до берега, зійшов на острів, та протягом дня досліджував ліс і печери, намагаючись знайти підказки що то за загадка та як її розгадати.

Після багатьох годин пошуку він знайшов старовинний малюнок на стіні одній із печер, який зображав рослину та сліди лап. Малюнок рослини був схожий на той, що він мав із собою у старому рукописі. Тож бо день пройшов не даремно, усе таки Мур знайшов слід.

На дворі вже була ніч та котик вирішив заночувати у печері. Вночі на острові було небезпечно, на полювання виходили дивні та хижі створіння. Хоч у казках лицарі з мечем наголо кидаються на любу небезпеку, не думаючи про ні про що, окрім слави, та Мур не даремно стільки вчився. Якщо небезпеку можливо уникнути та ніхто від цього не постраждає, то лицар має обрати безпечний варіант. Виставивши пастки для незваних нічних гостей, Мур закутався у свою похідну ковдру та задрімав.

Прокидався, трохи прислухався, чи не чулося щось незвичне поряд та засинав далі.

Як встало солнце, острів знову став тихим. Поснідавши на світанку, котик зібрав своє знаряддя, та дістав старий рукопис.

Шлях до рішення таємниці острова та рослин має починатися з цієї печери. Можливо не в ній самій, тут лише підказка у вигляді малюнку.

Та вже десь у цій місцині, у цьому Мур був впевнений.

Котик був дуже уважний, усю свою увагу він направив на пошуки інших підказок. Не відволікався, не сідав перепочити раз за разом або помріяти як він знайде рослини. Робив крок за кроком, щоб вирішити загадку. Та через декілька годин пошуків його старання були винагородженні. На великому камені, що був майже увесь укритий листям та мохом, Мур примітив щось, що здалося йому схожим на частину малюнку. Розчистивши камінь, він побачив малюнок слідів лап. Малюнок зроблений у вигляді стежки, а зверху, знизу та по бокам намальовані букви. То були сторони світу. Добре, що Мур був обізнаний у географічній науці та вмів орієнтуватися у просторі. Велика та мала літери Пн. - обозначали Північ, Пд. - Південь, З. - Захід, С. - Схід. Тепер він розумів, чому вони з майстром Шурком приділяли багато часу різним наукам. Меч та обладунки тут не допомогли би.

Мур перемалював стежку на бумагу, потім знайшов початок шляху та пішов по ньому.

Мур здолав усі перешкоди: скелі, зарості, бурхливу річку та глибоку прірву. Ця стежка вивела його на дивне місце, яке без цієї підказки він ніколи не знайшов би. Йому дуже допомогли вміння спокійно мислити та приділяти усю увагу обраному ділу.

Чарівна галявина, осяяна сонцем, уся в квітах та на гілках багато птахів, що цвірінькають свої веселі пісні.

А у траві гладке, наче з моря, каміння, усюди. На ньому були частини якогось малюнку. Той, хто колись створив цю таємницю та сховав тут ці рослини, дуже полюбляв малювати, мабуть.

На невисокій скелі на іншому краю галявини Мур побачив велику виїмку. Можливо туди треба складати тонкі камінці з частинами малюнку. Година за годиною Мур перебирав камені та намагався скласти малюнок, та воно ніяк не піддавалося. Котик почав злитися та нервувати. Чим більше намагався скласти малюнок, тим більш поспішав та робив помилки. Та й ще більше роздратовувався, а це призводило до поспіху та нових помилок. В один момент Мур не витримав та розкидав усе зібране каміння по галявині. Він буд дуже роздратований та злий, бо до цього він завжди справлявся з усіма труднощами.

Він сидів біля малюнку у розпачі і вже вважав, що покине острів з поразкою. Не поверне вченому коту рослину, яка може допомогти багатьом. Невже його знання, сила та вміння підведуть його? Уперше до серця закрався потаємний страх, що йому щось не під силу. Та перед тим як покинути острів, Мур дав собі ще трохи часу.

Він згадав, як вони з майстром Шурком медитували біля озера, як його охоплював спокій, умиротворення, як усі неприємності відступали. А скільки концентрації потребувало лазіння по паркану, тримання рівноваги, як фізичної, так і внутрішньої. Котик взяв себе у лапи, погасив внутрішню пожежу обурення та хвилювання, заспокоївся та вирішив зробити ще спробу.

Зміцнивши упевненість та зібравшись, Мур крок за кроком складав малюнок. Камінці лягали у виїмку, один за одним. Котик навіть пішов шукати ще, коли зрозумів, що малюнок зібраний і уся виїмка заповнена. На ньому були зображені цілителі, що вирощують рослини, потім збирають їх, сушать, роблять з них ліки та допомагають хворим.