Тож завдання у нього були найсерйозніші. Отак-от і жили.
Кожного дня щось знову загрожувало людству, а Охоронці мали це зупинити.
Метеорити, ядерні зброї, радіація, дефіцит повітря, забруднення повітря, інопланетне вторгнення, третя мирова війна… Ідей – забагато.
А найскладніше – це щоб люди не побачили тебе і нічого, анічогісінько про спілку Котів-Охоронців не дізналися.
Вже купу років люди нічого не підозрювали, адже Охоронцями тепер називали небагатьох.
Тих, кого обирали Охоронцями наділяли магічними здібностями. Аби ті коти не вскочили у халепу. Але наділяли лиш котів вищого ступеня.
От чому Мароль був чарівним котом.
Тоді, двадцять років назад коти таки вскочили у халепу. Тепер відбір Охоронців дуже суворий.
До недавнього часу Мароль небагато знав про те. Йому просто сказали "нас викрили тоді" і усе. Без підробиць.
Мароль кіт був розумний, тож вирішив дізнатися. У архівах він знайшов інформацію.
Насправді тоді головним був Кардон. Саме з-за Кардону сталося це. Кардон – його ім'я знав кожен кіт. Але чому саме ім'я Кардона кожен знав – мало хто знав.