1.

Віра Степанівна ненавиділа понеділки. Навіть попри те, що в секторі С-415 не було ні ранків, ні вечорів, ні, власне, календарів, її внутрішній біологічний годинник чітко сигналізував: сьогодні все піде через дупу.

— Віро, люба моя, у нас критичне падіння тиску в правому маневровому, — проскрипів динамік над головою. — Якщо ти не перестанеш ігнорувати цей факт, ми перетворимося на дуже дорогий, але абсолютно некерований друшляк.

Віра, яка в цей момент висіла вниз головою в технічній ніші, виплюнула з рота болт і гаркнула:

 — Павловичу, завали сопло! У мене тут прокладка тече, а ти мені про високі матерії розказуєш. Дай краще напругу на магнітний захват. Там щось важке прибилося до борту.

Павлович — бортовий ШІ з голосом втомленого бухгалтера перед податковою перевіркою — зітхнув цифровими шумами:

 — Магніт активовано. Але попереджаю: якщо це знову порожній бак від нелегального палива, я подам скаргу в профспілку штучних інтелектів. Мені набридло возити одне і те ж саме. 

— Ми працюємо на сміттєвозі, Павловичу, — Віра витерла мазутне обличчя рукавом, ще бруднішим рукавом. — Наша місія — чистити орбіту. А здавши бак на метал, можна купити кілька упаковок концентрованого борщу. Хоча… кому я це говорю. Ти все одно не зрозумієш. 

Важкий удар стряснув корпус корабля. Віра ледь не вилетіла з ніші. 

— Ого, — прокоментував Павлович. — Це не бак. Здається, ми спіймали або шматок станції, або дуже жирний уламок супутника. Об’єкт зафіксовано в приймальному шлюзі.

Віра вибралася з відсіку, поправляючи робочий комбінезон. Вона попрямувала до шлюзу, очікуючи побачити звичний космічний непотріб: уламки обшивки, замерзлі фекалії з пасажирських лайнерів або деталі дронів.

Але в центрі магнітного поля висіла дещо цікаве.

Це була куля. Ідеально гладка, кольору переспілої сливи з металевим відливом. Вона не відблискувала від ламп «Циклону», а ніби всмоктувала світло в себе.

— Павловичу, — тихо сказала Віра, обходячи знахідку. — Що це за інопланетний кавун?

— Сканування не дає результатів, Віро. Матеріал невідомий. Щільність… — голос ШІ на секунду заткнувся. — Щільність каже мені, що цей предмет має важити три тонни, але мої датчики ваги показують нуль. Це фізично неможливо. Це суперечить моїм протоколам і здоровому глузду.

Віра підійшла ближче. Вона була жінкою практичною. Для неї Всесвіт ділився на те, що можна продати, і те, що треба викинути. 

— Може, це мідь? — з надією запитала вона. — Якась нова ізотопна мідь? Якщо тут хоча б центнер кольорового металу, то ми вхопили джекпот. “Циклону” давно треба підлатати обшивку, а мені — купити нове бортове крісло. У старому пружини повилазили, наче на їжаку сидиш…

Віра взяла важкий розвідний ключ і з розмаху приклалася до боку кулі. Дзинь!

Звук був такий, наче хтось вдарив кришталевим келихом по ковадлу. Поверхня кулі навіть не подряпалася. Навпаки, ключ у руках Віри дрібно завібрував, а потім… просто розсипався на дрібну іржаву пилюку.

— Мій улюблений ключ! — скрикнула Віра. — Ах ти ж гадина космічна! Павловичу, готуй аналізатор. Я цю штуку на брухт розберу, навіть якщо мені доведеться її зубами гризти.

— Віро, я б на твоєму місці не поспішав, — голос Павловича став на диво тривожним. — Мені тільки що прийшов запит від диспетчерської порту. Вони питають, чи не бачили ми «аномальних об’єктів». І, Віро… запит надіслано зашифрованим каналом корпорації «Газ-Простір».

Віра завмерла. Коли корпорація такого рівня цікавиться сміттям — це означало одне: або ти станеш дуже багатим, або дуже мертвим. Скоріш за все, друге, бо корпорації не любили платити.

— Сховай її, — скомандувала Віра, рішуче закриваючи зовнішній люк. — Запхай у контейнер для токсичних відходів. Туди навіть санепідемстанція не. Ми повертаємося на Землю.

— А як же зміна? Нам ще треба дочистити сектор... 

— До біса сектор, Павловичу! Якщо за цією кулькою полюють «газовики», значить, у нашому трюмі лежить дещо дуже дороге. Можливо, наш квиток у багате життя. 

— Але… Дозволь зазначити...

— Не сперечайся! Прямуй додому!

— Як скажеш, Віро. 

«Циклон», натужно кашляючи двигунами, розвернувся в бік блакитної кульки Землі.