Розділ 23. Пробудження U-1088 

Свинцевого кольору океанська маса води пологими пагорбами повільно перекочувалась у берега Антарктиди. Водний простір простягався до самого горизонту. Абсолютна тиша панувала над усім. Подекуди можна було побачити фонтани китів як морські гейзери.

Один з фонтанів впритул наблизився до берега і зник. Струнке довге тіло синього кита плавно і стрімко пішло в глибину, аж поки не опинилося перед герметичними воротами морської штольні.
За воротами можна було почути гучні удари і ремонтний шум.

Кит потикався лобом в неприступні ворота і незадоволено сплив на поверхню, грмціозно несучи тушу довжиною 25 метрів. В цей час працювала прихована відеокамера, розташована над воротами.
Якби кит зміг проникнути в таємну штольню, він би побачив картину інтенсивного розконсервування і ремонту підводного човна U-1088. 

Корпус човна іржавого кольору мав впізнаваний для знавців гостроносий силует залізної хижої риби з наростами. Нарости насправді були винесеними назовні  з боків міцного корпусу довгими  опуклими обтічниками (баластними цистернами).

Корпус підводного човна був буквально вкритий технічними андроїдами. Світло зварювальних апаратів надавало приміщенню атмосферний характер.

В бойовій рубці стояв Брат Кеп з довгим і широким чек-листом в руках. Його звичний супутник Volo-volo тримав в руках креслення підводного човна на папері темно-індигового кольору з крейдяно-білими лініями. Запах аміаку та старого пилу йшов від щільного, злегка глянцевого паперу, ламкого по краях. 
В титульному блоці можна було побачити тонкий, намальований від руки готичний шрифт. На собі Volo-volo мав перекинути через плече невелику бухту доброго білого манільського канату.

Пробудження Брата Кепа і Volo-volo , яких уважний читач добре пам'ятає з першої частини пригод Прикордонника, не заслуговувало на окрему увагу. Стандартна процедура і стандартні симптоми. Біль, роздратовість, прийняття реальності.

Намагаючись перекричита пекельну кокафонію звуків ремонту, Брат Кеп майже кричав у вухо Volo-volo:
- Перш за все,  кожен клапан треба розробити вручну, змастити та переконатися, що він щільно закривається. 
По-друге, перевірка труб, що ведуть до цистерн головного баласту. Якщо труба лопне під час занурення — човен просто не спливе.
По-третє, двигуни не можна запускати одразу. Спершу їх треба провернути вручну за допомогою важелів, щоб переконатися, що поршні не прикипіли до циліндрів.
По-четверте....
— Брату Кепу негайно прибути до командира підводного човна! - пролунала гучна чітка команда.

Брат Кеп припинив пояснення для Volo-volo, збіг швартовними східцями на пірс і майже бігом подався до невеликої заскленої будки. В будці в німецькій морській формі на чільному місці сиділа леді Вйнона. За її плечем стояв мовчазний ветеран Тризуб.
— Куме, гавкніть ви, бо ви дурніші, — проказала народну приказку леді Вайнона, як завжди, зовсім не до ладу. Морська форма їй дуже личила.

Я хочу вийти в океан сьогодні вночі, — владно звернулась леді Вайнона до брата Кепа. — Чи буде готова "Чорна королева" до виходу на цей час.
- Так точно, підводний човен U-1088 "Чорна королева" буде готовий до виходу станом на 24:00.
— Он як, — трохи здивовано перепитала леді Вайнона. — Ви впевнені? Наскільки я можу бачити ремонтні роботи в самому розпалі? 
— Я контролюю графік ремонтних робіт, — твердо відповів Брат Кеп. — Існує лише одна річ, яку я не можу виправити одразу.
- Яку саме?, - зацікавлено спитала леді Вайнона/
— Запах, — відповів Брат Кеп. 
— І що за запах? — іронічно спитала леді Вайнона і грайливо усміхнулася до ветерана Тризуба.
- Суміш ароматів мастила, цвілі, іржі та солярки, які в’їлися в човен за стільки років.
Знав би цей хлопчик аромати моєї рідної планети — подумала леді Вайнони. Проте в голос вона проказала: - A smooth sea never made a skilled sailor.
Брат Кеп розуміюче кивнув і спитав:
- Дозволите бути вільним?
— Тримай слово, морячок, — знову іронічно проказала леді Вайнона.
Брат Кеп вправно віддав честь і хвацько повернувся кругом. Коли Брат Кеп вийшов за двері, ветеран Тризуб спитав леді Вайнону:
- Ти пам'ятаєш про пастку?
Леді Вайнона відповіла не задумуючись:
- Keep your weather eye open.

Взявши в одну руку паралельну лінійку, а в іншу руку штурманський трикутник, леді Вайнона схилилась над величезною картою.