11. Ферма Людей

- До чого тут Плутон?, - невдоволено запитав Навігатор. Він продовжував пити вино, час від часу підливаючи собі в келих. Вигляд мав насуплений. Тільки що він дізнався про місію “Рейчел” як підводного човна, і  про місію Рейчел як капітана цього човна.

Розмова відбувалась в невеликому приміщення схожому на підземний бункер на випадок ядерного удару. В кутку стояли бутлі з водою. Одна стіна являла собою важкі і товсті металеві двері з претензією на герметичність. Десь далеко на поверхні було чути металеве дзижчання як велетенської медичної бормашини.

Прикордонник повернувся до Сивого капітана, показав кивком голови на стелю і пояснив:

- Адапи бурять шурфи в поверхні купола. Будуть закладати вибухівку.

Микита Карацупа мовчки спостерігав за цією сценою, сидячи на незручному походному стільці.

Прикордонник нарешті повернувся до Навігатора. Він навмисно не відповів на його запитання одразу, показуючи хто тут головний.

- Ми всі любимо Рейчел, - доброзичливо почав Прикордонник. З цими словами він підійшов до невеликого сірого екрана на стіні.

- Хтось любить Рейчел більше, хтось любить її менше. Якщо любов можна визначати кількісно і якісно, звісно.

Прикордонник клацнув тумблером на екрані і там з’явилось зображення велетенської морської платформи. Такі платформи в майбутньому будуть використовувати для видобутку нафти.

- Перед вами “Плутон”. Багато хто вживає цю назву не маючи уявлення про природу і сутність Плутону.

Прикордонник ще раз клацнув тумблером і зображення Плутона на екрані ожило і наблизилось. Стало видно гігантскі розміри платформи та високі холодні хвилі, що регулярно накочувались на платформу.

- Гірка правда полягає в тому, - сказав Прикордонник. - Що платформа Плутон, яку ви зараз бачите є лише частиною системи. Вся система має назву “Ферма Людей”.

- Ферма людей?, - стривожено перепитав Микита Карацупа. Він як професійний людолов в минулому, почувши про ферму людей одразу нашорошив вуха.

-Так, “Ферма Людей”, - підтвердив Прикордонник. - І прошу тебе, стримайся і не перебивай.

Микита Карацупа мовчки кивнув на знак згоди і запалив чергову цигарку.

- Весь механізм роботи системи “Ферма Людей” до кінця не зовсім зрозумілий. Але певні припущення у мене є, - продовжив Прикордонник і знову клацнув тумблером.

На екрані з’явилась картина звичного життя людини на планеті Земля в пришвидшеному вигляді.

- Ідея до моторошного проста, - вів далі Прикордонник. - Весь шлях людини від народження до смерті чітко визначений. Народження, освіта, робота, пенсія, смерть. Не забуваємо, що все це відбувається не на поверхні планети Земля, а під землею, в підземному світі.

Цей підземний світ ідеально відтворює умови тут на поверхні. Правлять цим світом рептилоїди схожі на людей. Вони займають всі найвищі посади в людському суспільстві. Починаючи від менеджера середньої ланки до президента будь якої країни. Для просування по соціальній драбині необхідно перейти із статусу людини в статус рептилоїда, замаскованого під людину.

Головний рушіями підземного суспільства є економічне зростання і робочі місця. Тим самим економіка перетворена там на релігію. 

Ми з вами дано зрозуміли, як тільки хтось веде мову про створення нових робочих місць, то з упевніністю можна сказати - перед нами рептилоїд.

- А до чого тут Плутон?, - не зовсім ввічливо перебив Прикордонника Навігатор. Він все ще переживав болісну драму через неможливу до виконання місію Рейчел і її ймовірну загибель.

Прикордонник, розуміючи стан Навігатора, стримався і знову відповів йому доброзичливо:

- Жоден уряд в світі, любий Навігатор, на планеті Земля, а точніше уряд рептилоїдів підземного світу, ні за що не надасть тобі інформацію про кількість зниклих людей по всьому світі. Це навіть не віськова таємниця. Це чорна соціологія. Люди просто зникають, коли починають цікавитися такими речами.

Микита Карацупа посмикався на незручному сидінні і все ж таки не втримався:

- А куди діваються люди, які зникають безвісти?

Прикордонник спокійно відповів:

- Вони потрапляють на “Плутон”. 

Сивий капітан порушив свою мовчанку:

- Що відбувається з людьми після потрапляння на “Плутон”?

Прикордонник мовчки знизав плечима, помовчав і відповів:

- “Плутон” це напів автоматична система безперервного жертвоприношення людей з метою видобутку людської крові. Для живих людей звідти немає виходу.

Навігатор допив останній келих і запустив ним в герметичну металеву стіну приміщення. Пляма залишків вина ропливлася чорнильною кляксою.

- І ти послав туди Рейчел?, - Навігатор підскочив до Прикордонника, схопив його за руку і замахнувся.

Прикордонник на диво вправно ухилився і схопивши Навігатора за руку, закрутив її Навігатору за спину. Навігатор пручався кілька секунд але одразу обм’як.

Він сказав:

- Гаразд, облишимо це.

Прикордонник відпустив руку Навігатора і пояснив:

- По перше, Рейчел не зовсім людина. Я гадаю ти добре це знаєш. По друге, атомний підводний човен закодований під Рейчел і є серьйозною зброєю. По третє, Рейчел там не одна і, крім того, вона скоро отримає допомогу.

Навігатор з надією подивився на Прикордонника і спитав:

- Хто надасть їй допомогу?

Прикордонник з посмішкою відповів:

- Як це хто. Ти і Микита Карацупа.