Якби полярна сова, підбита влучним пострілом Сільвестра залишилась жива, а не вибухнула яскравим фейерверком, вона могла б безшумно пролетіти над білою безмовністю Антарктиди до Купола 211.
Як і минулого разу, вона могла злитися з прозорою поверхнею купола і побачити звичну картину. Сивий капітан і Прикордонник розпочали і швидко закінчили партію, в якій Прикордонник грав білими. Ось ця партія:
e4 e5
Nf3 d6 (Захист Філідора)
Bc4 Bg4 (Чорні зв'язують коня білих з ферзем)
Nc3 h6 (або інший розвиваючий хід)
Nxe5!! — білі жертвують ферзя, відкриваючи дорогу до короля.
Якщо чорні забирають ферзя (Bxd1), то слідує матова атака: 7. Bxf7+ Ke7 8. Nd5#.
Сивий капітан розчаровано встав на ноги і спитав Прикордонника, намагаючись приховати гіркоту поразки:
- Я щось не бачу нашої полярної сови. Але я бачу оце людиноподібне чудовисько! Капітан показав рукою на стіну куполу напроти шахового столу.
Там назовні стояла мовчазна фігура вже знайомого читачу арктичного Франкенштейна. Весь час поки тривала коротка шахова партія арктичний Франк уважно стежив за перебігом подій на шахівниці. Для зручності він притиснувся лобом до прозорої стіни купола і навіть склав долоні дашком обабіч обличчя.
Сивий капітан трохи знервовано продовжив:
- Подивись на це створіння Три метри зросту. Шкіра - блідо-сіра, наче мармур. М'язи - неприродно рельєфні, як у анатомічному атласі. На шиї - шрам, схожий на шов після операції. Хтось зшив його з частин людської плоті.
- Навпаки, - відповів Прикордонник. - Це з його плоті, або плоті таких як він, згодом зшиють всіх наших пращурів.
Прикордонник, не встаючи з крісла, щось натиснув і прозора стіна куполу почала поступово набувати кольору сірого бетону і ставати непрозорою.
Арктичний Франк розгублено метався вздовж стіни куполу, намагаючись зазирнути в середину. Він гатив кулаками в стіну, але Сивий капітан і Прикордонник не чули жодного звуку.
Прикордонник задоволено сказав:
- Отже, анунаки знайшли нас. Звідси, наш відволікаючий маневр з човном Рейчел повністю вдався. Поки вони будуть переслідувати Рейчел, ми зробимо наступний хід.
Сивий капітан занепокоєно спитав:
- Рейчел і професор Гаук знають про те, що їх використовують як приманку, а їх місія майже безнадійна?
Прикордонник заперечувально покрутив головою і відповів:
- Саме тому я залишив вас тут, а на човен відправив Рейчел.
Прикордонник знову щось натиснув. Посеред приміщенні безшумно відкрився широкий люк. Під люком виявилися освітлені сходи. Прикордонник і Сивий капітан не кваплячись спустились сходами. Прикордонник тримав в руках пачку цигарок і запальничку. Сивий капітан тримав в руках пляшку вина і порожній келих.
Як тільки за ними зачинився люк до підземелля, у всьому приміщенні згасло світло. Стіни купола стали повністю непрозорі. Купол перетворився на неприступну фортецю.
Арктичний Франк у безсилій люті продовжував гатити кулаками в холодну поверхню купола. Сонце дивилось на нього з жалісною посмішкою.
Вхід до підземелля купола налічував 36 зручних сходинок. Спуcтившись сходами Сивий капітан і Прикордонник побачили майже безкрайній коридор свинцево-сірого кольору. В коридор виходили двері без табличок.
Прикордонник відчинив перші двері праворуч і запросив Сивого капітана:
- Нам сюди.
За дверима розташувалась простора кімната схожа на відсік зорельоту. У кімнаті стояли дві автономні установки анабіотичного сну. Зверху кожної установки знаходилися напів прозорі капсули. Капсули мали таблички з написами. Ліва капсула - “Навігатор”, права капсула “Микита Карацупа”.
- А інші? - спитав Капітан. - Принцеса, Іріс, решта?
- В інших кімнатах, — відповів Прикордонник.
- Проте будимо тільки Навігатора і Микиту. Вони
виконавці наступного ходу.
Прикордонник завагався на мить, але врешті промовив:
- Це складна партія, друже.
Це вперше за час їхнього знайомства Прикордонник назвав Сивого капітана своїм другом.
Капітан приємно вражений мовчки кивнув.
Прикордонник натиснув кілька кнопок і в капсулах здійнявся вихор повітря. Поверхня капсул стала прозорою. Навігатор і Микита Карацупа, непорушно застиглі до того, стали проявляти ознаки життя.
Прикордонник нагадав Сивому капітану:
- Пам’ятайте, Навігатор не повинен знати, що місія Рейчел майже нездійсненна.
Сивий капітан мовчки скорбно нахилив голову.
Напівпрозорі поверхні капсул автоматично розкрились і спеціальні пристрої привели Навігатора і Микиту Карацупу у сидяче положення.
Навігатор і Микита Карацупа розплющили очі, довго кашляли і блювали просто на себе. Так тривало близько пів години.
Нарешті, підтримувані дбайливим руками жінок андроїдів (цих жінок андроїдів було повно у підземеллі), повернуті до життя Навігатор і Микита Карацупа вийшли з душевої кімнати, яка була розташована тут же, поруч.