6

Доню все добре? Занепокоїно питає мама. 
Не зовсім. 
Нік образив? 
Ні, з Мер не можемо нормально спілкуватись. 
Що саме сталось?
Я сідаю назад на стілець, та розповідаю мамі. 
Ми з нею почали мало спілкуватись, бо мені стало подобатись з Ніком проводити час, їй це не подобається, мої спроби поговорити з нею не втішні, вона просто тікає взагалі або від теми. 
Сонечко, я розумію тобі було завжди тяжко знайти друзів, всі були заздрісні твоєму життю, вона була єдина хто залишився на той час, але я впевнена що вона завжди заздрила і коли зрозуміла що ти вже не потребуєш її, вона хоче тобою маніпулювати не дозволяй їй це, спілкуйся з Ніком якщо він краще поводиться з тобою, не спілкуйся з ким не хочеш так само і в особистому житті, пам’ятай це. 
Дякую мамо, люблю тебе.
І я тебе, іди відпочивай пам’ятай ти мені завжди можеж розповісти все. 
Добре, на добраніч. 
Повернувшись до кімнати, я була  знову дуже рада що у мене така сім’я, чесно класно що я одна в сім’ї, не хотілось братика чи сестричку хоча так казати не можна, але це правда. 
Мої думки як завжди перериває сповіщення на телефоні. Це вже традиція. Кажу я собі під ніс. 
Н. Привіт ще раз, як ти?
Я. Привіт, добре, поїла, відпочиваю, а ти як там?
Н. Теж добре, хотів щоб ти зараз зробила вибір. 
Я. З чим саме? 
Н. Коні, чи ровери. 
Я. Ах ти підловив тяжкий вибір, я хотіла на конях і на роверах.
Н. Ні тільки одне вибери. 
Я. Ровер. 
Н. Чудово, тоді я заїду по тебе о восьмій ранку, мотоциклом, сподіваюсь твої батьки спати не будуть?
Я. Ні вони раніше в стають завжди в них ранкова пробіжка, тому все ок. 
Н. Добре, тоді до завтра, на добраніч. 
Я. на добраніч. 
Ранок почався чудово я прокинулась о 06:30, зробила ранкову рутину, з ходила в душ, вибрала свій лук, буде спортивний костюм, який не давно замовляла, він іде зелений колір і біла футболка і буде легенька куртка, бо на вулиці ще холодно. 
Вже пів восьмої я спускаюсь снідати, батьки тільки пішли бігати мене не помітили, я їм залишу записку, якщо вони прийдуть пізніше, поївши склала ще пару яблук, печиво, воду, і  термос чай з трав, «сама роблю їх».
Одягнувшись підфарбувавшись, я з ходила в туалет, і чую звук мотоцикла, виходячи з кімнати, я чую як в низу розмовляють, це був Нік і мої батьки вони посміхались коли побачили мене і замовкли. 
Привіт, прекрасно виглядаєш. Говорить Нік. 
Дякую ти теж. Він був одягнений теж спортивне, але більш підходить для мотоцикла одяг, тат мам я буду бігти, до вечора. 
Гарно провести час. 
Я сідаю за Ніком він каже що я трималась за нього, він дав ще одні свої рукавиці бо холодно триматись і за нього і за ручки спеціальні для цього.
Готова?
Ні. Знервовано кажу я. 
Не бійся, я буду обережно, просто тримайся міцніше. 
Добре. 
Ми рушили надто швидко я не зрозуміла, я трималась за його, а він ще газ добавляв, я іще міцніше трималась, як у фільмах чесно я думала що мене десь камера знімала, я думаю у всіх було це відчуття. 
Він що це спеціально робить? Подумки питаю себе. 
Приїхавши до його будинку, я знала що він зараз отримає по голові. 
Ну як страшно було? Насмішно каже Нік.
Ти що на сміхаєшся з мене? Ти казав що обережно будеш, а їхав 100км за годину. 
Та яке 100, я їхав 60 це ще повільно порівняно як я катаюсь. 
Клас, дякую і на цьому, до речі чому ми тут? 
Мені потрібно переодягнутись для ровера одяг, просто пішки довго до мене іти. 
Та я вже зрозуміла, то пішли?
Так. 
Заходячи до його кімнати, я помічаю грушу що це в боксі використовують, гантелі, фітнес резинки, бігова доріжка, багато відомих спортсменів.
На спорті хлопчина. Кажу подумки.
Сідай. Каже він, сам пішов гардеробну. 
Я сиділа роздивлялась кімнату, як виходить без футболки і запитує у мене: ти снідала? 
В мене відняло мову, я завжди пам’ятала його пухлим пончиком, хоча знала що він займається спортом, але щоб такий результат, прес такий не перекачений але є, руки накачені іще і вени на руках, Боже мій я зараз захлинусь своєю власною слюнею. 
Кейт ти тут? Ти снідала? 
А ой, так звичайно, а ти? 
Ні, думав можем разом, але посидиш біля мене за компанію.
Так, звісно.