Кейт може досить читати ту астрологію від неї толку не буде, іди краще уроки вчи. Каже мама.
Як же бісить коли твої інтереси знецінюють та говорять що це маячня, може досить зневажати це. Повторюю я подумки пару разів.
Дочитавши сторінки які я планувала, пішла відразу в ліжко. Після цього я бачу що мені прийшло повідомлення від найкращої подруги Мері.
М. Що будеш одягати на завтра?
К. Чорну сукню, та зроблю укладку на волосся. А ти що хочеш?
М. Оо клас я тоді одягну білу та зроблю пучок.
К. Чудово будем найкращі там.
М. Як і завжди.
К. На добраніч.
М. Добраніч, мій місяць.
Мене завжди так називає Мері « мій місяць» я так обожнюю коли вона так каже.
Кейт заснула відразу як поклала телефон на свою тумбочку.
Вона прокинулась о шостій ранку, зробила свою улюблену медитацію, після цього настрій покращився, потім пішла в ванну робити свою ранкову рутину.
Доню іди снідати, твоя улюблена вівсяна каша та смузі.
Іду мамо.
Одягнувши сукню яку хотіла. Та укладка вийшла прекрасна.
Я покрутилась біля дзеркала, як я себе обожнюю. Сказала я в голос.
А я тебе. Сказав тато.
Дякую тато, і я тебе обожнюю.
Потрібно вже іти снідати і до школи, я заберу твій портфель щоб не було тяжко.
Добре, вже іду.
Поснідавши, Кейт сіла в авто, і поїхали до школи.
Доню тебе ніхто не ображає? Наприклад Нік?
Ні тату, він давно вже до мене не чипляється.
Я радий що все добре, якщо що не мовчи.
Так я теж.
Виходячи з машини я зустріла Мері вона така була гарненька біла сукня їй дуже личить.
Привіт, доброго ранку пане.
Привіт Мер, я поїхав доню, гарного дня.
Дякую і тобі.
Тобі дуже гарно. Сказала я.
Ой дякую Кейт, ти теж дуже гарна. До речі Ніка перевели в наш клас.
Бляха, чому?
В їхньому класі де він був вчитель не справляється з ним, тому перевели до нашого Сміта. Ти ж знаєш він у нас сильний горішок.
Я дуже рада.
Що справді, він тебе ж бісить.
Мер це ж сарказм.
А ще одне нас пересадили тому ми будем сидіти окремо.
Ніі чому? Вже настрій зіпсований.
Кейт я не знаю Сміт сказав що так краще, але ти буде сидіти з Ніком, а я сама.
Взагалі клас, я споробую поговорити з Смітом.
Поки дівчата говорили, вони дійшли свого класу та з не веселою усмішкою сіли окремо.
Доброго ранку діти, я вас хочу повідомити що в нас новий учень, знайомтесь Нік.
Я подивилась на нього мені захотілось блювати, ні не через те що він погано пахне чи не гарно одягнутий, а через те що він веде себе з верхнього, сам по собі не сильно розумний у всіх сферах, але принижує інших. Я зробила один погляд потім перевела на вікно, скоро весна мій день народження він у мене 19 березня, а зараз 3 березня. Але я відчувала погляд весь час на собі поки Сміт говорить про Ніка.
Закінчивши розмову Сміт наказав Ніку сісти до мене, я не охоче забрала портфель і він сів.
Привіт. Сказав він.
Я скрізь зуби сказала: привіт.
Урок пройшов швидко я пару разів поверталась до Мері, а вона мене палила поглядом, ми з Ніком не розмовляли, це і на краще.
Закінчився урок, Мер підійшла до мене.
Ну як ви говорили?
Ні, немає про що.
Як так я бачила як він тебе палив поглядом, весь урок.
Мені все одно, він мене вже бісить.
Кейт, давай не будем про нього, не говори з ним, уникай і буде тобі щастя. До речі що будем робити після школи?
О я вам пропоную піти зі мною погуляти на галявині поробити фото. Говорить Нік.
Тебе не вчили в чужі розмови не влізати? Ніхто з тобою не піде, відчепись.
Ти шо така серйозна, ну вибач що я тебе ображав.
Вибачення не приймаються, ти багато на говорив, тому іди гуляй.
Ну мій місяць, давай сьогодні підемо, скільки ти можеж дома сидіти.
Мер мені потрібно робити уроки, якщо будуть погані оцінки то мені батьки не куплять телескоп, останній. І чому ти стала на його бік?
Кейт я не ставала, але він єдиний хто нам пропонує.
Я ще тут взагалі. Перебиває Нік.
Добре, я згодна ,але один раз я спитаю в батьків і тобі скажу, а з Ніком сама якойсь зв’язуйся.
Дякую Кейт ти найкраща. Радісно промовила Мер.
Шкільний день пройшов швидко, тато Кейт забрав її та Мер і підвіз додому.
Дякую пане, до вечора Кейт.
Бувай.
Доню, що це означає до вечора?
Тату я хотіла сказати що я хочу сьогодні вечором погуляти з Мер і з другом.
Хто такий друг, як звати?
Нік..
Це той Нік що тебе ображає?
Ображав, я теж не в захваті, але це єдині люди з якими я спілкуюсь.
Я піду, добре?
Ох доню, я трохи переживаю щоб він зла не заподіяв, і все щоб було добре.
Я зроблю ще свої уроки я виконаю обіцянку.
Ми з мамою купимо тобі телескоп, навіть якщо ти будеш погано навчатись, оцінки не головне, це ти знаєш?
Дякую, можна піти?
Так, тобі все можна моя принцесо, але якщо щось станеться обов’язково кажи.
Добре, тату.
Добравшись додому, Кейт відразу пішла в кімнату одягла свою улюблену піжаму, та сіла вивчати астрологію.
Вмикнувши медитацію вона розслабилась, і відчула себе краще.
Дзвінок перериває її розслаблення.
Ало, слухаю.
Кейт ти вже готова? Ми чекаємо біля двору тебе.
Так, зараз одну хвилинку. Вимикаю слухавку.
Боже мій я геть забула що потрібно іти кудись, я вимкнула ноут, закрила книжку та взялась одягати костюм який попадається під руки блакитного кольору, він іде типу топ, штани, та кофтинка. Мама називає трійка. Одягнула куртку. Бризнула парфумами свої улюбленими пахне жуйкой «Moschino Toy 2» називаються парфуми, зробила легенький пучок та побігла до виходу.
Доню ти куди? Питає мама.
Я гуляти, тато знає. Кричу я.
Я швидко відчиняю двері і бачу що вони і справді чекають.
Пройшло більше одної хвилини. Зухвало каже Мер.
Чудово виглядаєш, костюм одягнений в мій улюблений колір. Каже Нік.
Як би знала не одягла б його ніколи.
Нік на мене глянув таким поглядом неначе хотів тут і зараз задушити.
Всі ішли мовчки, я вирішую перервати це.
Мер куди ми ідемо?
Зачекай, ми майже дійшли.
І в правду ми прийшли за пару хвилин це місце було магічне ми прийшли в якійсь ліс в якому були гарні дерева, квіти було так багато світлячків що все було видно у темряві.
Вауу як же гарно! Так магічно!
Це знайшов Нік це місце.
Оу, а як?
Я просто вбив в інтернет ліса магічні, мені сподобався цей.
Дякую Нік це чудово. Чому вирішив запросити?
Кейт я винен перед тобою тим що ображав тебе, мені соромно сильно, тому стараюсь загладити свою провину.
Як ти не старався, мені все одно не приємно те що ти робив, я не впевнена що пробачу тебе. Але дякую.
Мені дуже шкода, бути старатись загладити вину.
Я побачила смуток в його очах, але я досі пам’ятаю як він зі мною поводився.
Мер перебиває мої думки, веселим сміхом який мене теж розсмішив.
Що с тобою? Здивовано питаю я.
Та я мем згадала.
Все з тобою ясно Мер.
Та чого ти така серйозна? Дивись яке гарне небо, дерева, повітря таке свіже, пташки дивні звуки, але прикольні видають.
Так я розумію, навіть не знаю чому.
Пішли от туди під дерево.
Зайшовши в середину, мені стало моторошно і водночас цікаво.
Так не звично бути в середині дерева такого великого, неначе як у фільми «Аватар». В середині світлячки завдяки яким було все видно. Квіточки є рожеві, фіолетовий, жовті.
Нік простягає руку для того щоб допомогти мені сісти біля нього.
Дякую. Відповідаю я.
Ми сиділи та роздивлялись все навколо, було так чарівно що не хотілось іти додому, але час тікав тому я пішла.
Я зайшла в кімнату, відразу пішла в душ, та змила весь пил із себе.
Повернувшись в кімнату, я помічаю в телефоні повідомлення від Ніка.
Н. Я вже дома, дякую за проведений час, може сходим кудись на вихідних?
Я. Мені теж сподобалось, але навіть не знаю чи вийде.
Н. Та давай чого дома сидіти, я обіцяю час ми файно проведем.
Чесно я довго не думала, бо мені справді скучно дома сидіти, і я відповіла що згодна.
Я. Я згодна, але через те що мені сумно дома, куди підем?
Н. Покатаємось на велосипедах, в одне місце заїдемо.
Я. Добре, а куди поїдем?
Н. Це вже секрет, але не кажи Мері бо вона захоче з нами, не переживай нічого я тобі поганого не зроблю, я вже достатньо вчинив.
Я. Тоді я чекатиму вихідних.
Н. Я теж, на добраніч.
Я. На добраніч.
Відредаговано: 11.09.2024