Шостий розділ

Королева Астелла стояла на командному містку свого флагманського корабля, що повільно маневрував серед могутнього флоту союзників. На орбіті зібралися судна з усіх королівств: від масивних, обшитих міцним металом крейсерів Регальда до витончених кораблів із планет кришталевих озер Еретарії. Кожен корабель сяяв і переливався, готовий до вирішальної битви. Кораблі різних кольорів і форм, здавалось, демонстрували своє непохитне єднання перед загрозою.

Підходив Ларек із напруженим виглядом, його очі видавали втому і глибоку тривогу.

— Ваша величносте, — звернувся він до Астелли. — Флот союзників готовий до маршу. Та ворог ще нам невідомий. Нам потрібне більше розуміння Розколу, якщо хочемо вижити.

Астелла кивнула, замислено вдивляючись у простори космосу. Вона відчувала, що Розкол був чимось більше, ніж просто ворогом. Це була прадавня сила, що випромінювала страх і небезпеку, і його природа залишалася невідомою.

— Лареку, — промовила вона тихо, — час звернутися до радника Мордена. Він обізнаний у стародавніх знаннях. Можливо, десь серед артефактів Першого Союзу криється ключ до нашої перемоги.

Через кілька годин у лабораторії радника Мордена зібралися усі важливі фігури союзного флоту. Це було місце, де зберігалися знання, що передавалися поколіннями, манускрипти, які зберігали опис сил і магії стародавніх світів. Морден розгорнув старовинний сувій, на якому були дивні символи та древні написи.

— Це манускрипт із часів Першого Союзу, — сказав Морден. — Тут згадується про сутності, які називалися "пожирачами світів". Зазначено, що вони існують поза межами реальності. Однак одне може стримати їхню силу: об’єднання древніх артефактів.

— І що це за артефакти? — спитав Ларек, з тривогою вдивляючись у манускрипт.

— Камінь Спілки, який ми тримаємо, має достатньо сили, щоб активувати ці стародавні символи, — відповів Морден, вказуючи на синій, сяючий кристал, що стояв у центрі лабораторії. — Якщо ми об’єднаємо силу каменю з іншими символами, що є на цих артефактах, зможемо створити захисний покров.

Астелла уважно слухала. Їй стало ясно, що надія на порятунок залежить від їх здатності пробудити стародавні сили. Вона зробила рішучий крок вперед і сказала:

— Почнемо ритуал негайно. Ми повинні бути готові.

Морден почав готувати все необхідне. Під його керівництвом Ларек та інші союзники зосередилися навколо Каменя Спілки. Їхні руки тремтіли, але в серцях палахкотіла відвага. Коли всі були готові, Морден промовив перші слова ритуалу.

Світло Каменя Спілки почало посилюватися, і всі, хто був присутній, відчули потужну енергію, що розтікалася по тілу. Коли світло досягло піку, воно раптово вибухнуло, заливаючи кімнату яскравими променями. Енергія каменю пронизала все довкола, і вони відчули дивну силу всередині себе — наче частку всесвіту, що тепер належала їм.

— Ми пробудили його, — тихо промовив Морден, відчуваючи, як зростає тиск енергії. — Ми створили покров.

Проте ця перемога була короткою. Один із розвідників увійшов у лабораторію з похмурим обличчям.

— Ваша величносте, — сказав він, — Розкол почав рухатися. Ворог направляється прямо на союзний флот.

Астелла стиснула руку на руків'ї свого меча. Вона знала, що ворог був ближче, ніж вони гадали, і що часу на підготовку не залишилося.

— Всі до бою! — голосно скомандувала вона, і її голос рознісся коридорами корабля.

Флот вирушив назустріч своїй долі, рухаючись назустріч темряві, що наближалася. У глибокому космосі вони нарешті побачили це — Розкол, величезна тінь, що поглинала світло і життя. Він нагадував чорну хмару, згусток темної матерії, який рухався вперед, ніби мав власний розум.

Коли союзники зіткнулися з Розколом, тиша вибухнула. Перші кораблі ввійшли в зону контакту, і одразу ж чорна тінь охопила їх, поглинаючи метал, вогонь і душі тих, хто знаходився всередині. Астелла і її союзники спостерігали за цим з жахом, але відступити не могли.

— Нам потрібен захисний покров! — вигукнув Ларек. — Це єдина наша надія!

Астелла підняла Камінь Спілки над головою, промовляючи слова, які підказав їй Морден. Світло від каменю розлилося по всьому флоту, створюючи купол енергії, який затримав Розкол і не давав йому проникати далі.

Битва розгорілася з новою силою. Кораблі з усіх королівств об’єдналися під захистом покрову і почали атакувати тінь, намагаючись розірвати її. Здавалося, що кожен постріл і кожен удар наближав їх до перемоги. Але Розкол був невгамовним. Він постійно змінював свою форму, поглинаючи удари і випромінюючи холодну, безжальну силу.

В середині бою раптом пролунав оглушливий вибух. Один із кораблів Регальда був знищений, його уламки розлетілися в різні боки, потрапляючи у простір покрову. Цей момент ослабив захисне поле, і тінь Розколу одразу ж кинулася в пролом, поглинаючи кораблі всередині захисту.

Астелла з жахом усвідомила, що їхні сили починають виснажуватися. Але вона не могла допустити, щоб її народи зазнали поразки. Вона підняла Камінь Спілки ще вище і почала концентруватися, вкладаючи всю свою силу і дух у магічний артефакт. Її очі засвітилися від перенапруги, а тіло наповнилося енергією, якої вона навіть не очікувала.

— Захистимо наших братів і сестер! — вигукнула вона, і потік світла з каменю пробився через темряву, змушуючи тінь відступати.

Сили союзників почали відновлюватися, але ворог не здавався. Він ставав все лютішим, нападаючи ще з більшою потужністю. Та тепер, коли Камінь Спілки отримав нову силу, кожен захисник відчув підйом бойового духу.

Нарешті, коли здавалося, що битва триватиме вічно, тінь почала розсіюватися. Вогонь союзного флоту проник у саме серце Розколу, і його структура не витримала сили удару. Одна за одною темні частки почали танути, і незабаром ворог залишився у вигляді лише поодиноких розірваних шматків тіні, що поступово зникали в просторі. Союзний флот спостерігав за цим з невимовним полегшенням. Кораблі, пошарпані і частково зруйновані, але непереможені, залишилися у просторі, що тепер належав їм.