П'ятий розділ

Завершивши підготовку, королева Астелла відправила гінців до всіх союзних королівств, повідомивши їх про вирішальне зібрання. Величезний союз, який їй вдалося створити, здавався для багатьох неможливим ще кілька місяців тому, але тепер кожне королівство розуміло, що їхній єдиний шанс на виживання — це об'єднатися проти Розколу.

У центрі зали, де зібралися представники кожного королівства, стояв Камінь Спілки — могутній артефакт, що зберігав силу предків. Його темно-синя поверхня ніби ввібрала в себе все світло, що падало на нього, а в глибині мерехтіли вогники, мовби приховуючи в собі таємниці століть. Астелла підійшла ближче, відчуваючи незримий зв’язок із цим древнім артефактом.

Радник Морден зачитав стародавні тексти, які могли допомогти активувати Камінь Спілки. Він розповів, що цей ритуал був вперше проведений тисячі років тому для об’єднання народів проти схожої загрози, яка прийшла з глибин космосу. Сила Каменя полягала не лише в його здатності пробудити предків, а й у єдності, що запалювалася в серцях людей, коли вони доторкалися до нього.

Король Регальд, який із самого початку був одним із найскептичніших союзників, тепер виглядав більш налаштованим до боротьби. Він підійшов до Астелли, поглянувши на неї серйозними очима.

— Якщо ти справді впевнена, що цей артефакт допоможе, я готовий підтримати тебе, — сказав він тихо, щоб ніхто не чув. — Але, Астелло, ти повинна розуміти, що як тільки ми активуємо його, ми більше не зможемо відступити. Це буде війна до кінця.

Астелла відчула, як у неї защемило серце. Вона знала, що відповідальність за всіх цих людей тепер на її плечах, але відступати не було куди.

— Ми вже занадто далеко зайшли, Регальде. І навіть якщо цей артефакт не допоможе, я зроблю все можливе, щоб захистити наші народи.

Після цього Регальд кивнув і, поставивши руку на Камінь Спілки, вимовив слова обітниці, присягаючи на вірність союзу. По черзі кожен лідер підійшов до артефакту, повторюючи слова присяги. Камінь ніби оживав під їхніми дотиками, поступово наповнюючись світлом, яке підсвічувало його зсередини.

Коли настала черга Астелли, вона відчула хвилю тепла, що пронизала її тіло. Несподівано з артефакту вирвалося яскраве сяйво, яке освітило весь зал, і в ту ж мить кожен відчув у собі нову силу. Камінь Спілки пробудився, і здавалося, ніби він здатен об'єднати навіть серця тих, хто століттями ворогував між собою.

Але в цей момент залу затьмарила темрява, яка поступово стала просочуватися з усіх кутів. Раптовий холод охопив присутніх, і здавалося, ніби час сповільнився. На одному із стін з'явилося примарне обличчя, яке уважно вдивлялося в кожного з лідерів.

— Ви думаєте, що Камінь захистить вас? — пролунало з глибини тіні. — Розкол не просто знищує. Він існує поза часом і простором, поглинаючи не лише світло, а й душі.

Ці слова пробиралися в серця кожного, вселяючи страх, який було важко подолати. Але Астелла не дозволила цьому страху перемогти. Вона підійшла до джерела тіні, ставши між нею і союзниками.

— Твоя темрява не зможе поглинути нас. Ми сильніші разом, ніж ти думаєш, — сказала вона, намагаючись говорити впевнено, хоча і відчувала, як зрадницьке тремтіння пробігає по її тілу.

Тінь почала розчинятися, залишивши по собі тільки відлуння зловісного сміху. Присутні лідери зрозуміли, що це була перша спроба Розколу зламати їхній дух. Їм доведеться не лише об’єднувати сили на полі битви, але й протистояти темряві всередині кожного з них.

Після цього видіння стало зрозуміло, що ворог знає про їхній союз і готовий кинути їм виклик. Астелла вирішила негайно вирушити до Ларека, який вже повертався зі своєю командою, не зупиняючись у пошуках нових підказок про слабкості Розколу.

Коли Ларек повернувся до Ліоніса, він привіз із собою тривожну новину: одна з планет, що розташована на окраїнах всесвіту, вже була поглинута. Жителі планети зникли без сліду, залишивши після себе лише темну пилюку, яка покривала міста та поля.

Астелла відчула, як у неї закалатало серце. Розкол вже наблизився до їхнього всесвіту. Вона зрозуміла, що це лише початок, і ця загроза не зупиниться, поки не поглине кожне королівство.

— Часу більше немає, — промовила вона до Ларека, який стояв поруч із нею. — Ми вирушаємо на війну.

Так почався новий етап у боротьбі проти Розколу. Об’єднані королівства готувалися до важкої битви, розуміючи, що доля їхніх народів залежить від того, наскільки міцним буде їхній союз. Камінь Спілки горів, даруючи надію та силу, але кожен з лідерів знав, що лише мужність і віра зможуть врятувати їх від того, що ховається в темряві.

Наступна битва буде вирішальною, і королева Астелла знала, що її сила волі стане прикладом для всіх, хто змагатиметься пліч-о-пліч у боротьбі за майбутнє їхнього всесвіту.