Перший розділ

У нескінченній темряві, де зірки світилися лише як крихітні іскри в далекій порожнечі, існував всесвіт, що підкорявся законам, відмінним від наших. У ньому були тисячі світів, кожен з яких мав свої звичаї, прагнення та історію. Серед цих планет розкинулися величні королівства — деякі славилися мудрістю, інші — жорстокістю, і кожне було охоплене власною боротьбою за вплив та багатство.

У центрі цього всесвіту лежала планета Іреліс, що вважалася нейтральною територією, де збиралися посли, королі та правителі. Іреліс була сповнена містики: її поверхня сяяла в блакитних та золотих відблисках, як віддзеркалення всіх тих таємниць, що приховувала безмежна галактика. Саме тут народжувалися і розривалися союзи, укладалися договори про мир та затягувалися нові війни.

Королівство Сеоріс, відоме своєю войовничістю, давно планувало завоювання сусідніх планет. Їх армія була непереможною, а правитель — безжальним стратегом, що прагнув підкорити всі багатства цього всесвіту. Але на противагу їм стояло королівство Ліоніс — миролюбний народ, що володів рідкісною здатністю до зцілення та співчуття. Їх єдиною зброєю була мудрість, а їх правителька, королева Астелла, була відома як втілення миролюбності та сили духу.

Між цими королівствами панувало тендітне перемир’я, але хмари війни вже згущувалися на горизонті. Астелла розуміла, що сила Ліонісу не лише в їх миролюбності, а й у спроможності знаходити союзників серед інших планет. Вона зібралася в дорогу, аби переконати королівства відмовитися від кровопролиття і знайти шлях до миру. Але чи вистачить їй сил перед обличчям такої могутності, як Сеоріс?

На Іреліс почали прибувати війська та посли, готові до переговорів. Повітря наповнилося тривогою та напругою, очікуванням чогось неминучого. І в той самий час, коли ворота Ірелісу відкривалися для делегацій, у невідомій частині всесвіту з’явилася нова загроза — темрява, що пробуджувала страх навіть у найвідважніших королів. Вона була тінню, яка підкрадалася все ближче, і скоро весь всесвіт відчує її дихання.