Шуня і Вічний міст між зірками

     Срібний кратер на Місяці вже давно не був тією пустельною й самотньою скелею, якою його колись знайшов робот Ровер. Завдяки фантазії місячного звірятка Шуні та дзеркального художника Тікі тут розкинувся справжній Космічний парк земних див. Підживлене алмазами Урана кришталеве дерево впевнено шелестіло своїм золотим листом, відкидаючи м'які сріблясті відблиски на розмальовані марсіанськими фарбами схили.

     Сьогодні в кратері панувала особлива, урочиста тиша. Шуня сидів на самісінькому краю місячного диска, звісивши лапки у відкритий космос. Його великі прозорі вушка-крила ловили тихі радіохвилі Всесвіту, а пухнасте фіолетове хутро переливалося ніжним аквамариновим кольором — кольором глибоких роздумів і приємних підсумків.

     Ровер тихо під’їхав ззаду, його нові титанові шестерні від марсохода Персі працювали абсолютно безшумно. Зонд увімкнув через свій мікрочіп спокійну, теплу земну мелодію, яка колись так подобалася Денису та Алісі. Тікі м'яко перекотився ближче, і його дзеркальні лусочки засяяли затишним золотим світлом. Друзі дивилися на велику блакитну Землю, яка велично пливла на небосхилі.

      Шуня озирнувся на все, що вони пережили разом. Він згадав, як звичайна цікавість змусила його підслуховувати думки земних дітей. Згадав свій перший сміливий стрибок на Землю, знайомство з їжачком Колючкою в зеленому лісі та веселий танець із дельфіном Фліпом у синьому океані. Він згадав, як вони рятували зірочку Дзінь, як ділилися сонячним коктейлем, святкували Новий рік під срібним снігопадом і влаштовували шалені перегони на крижаних кільцях Сатурна.

     — Ми збудували дивовижний світ, правда ж? — тихо промовив Шуня, і його голос пролунав як маленький срібний дзвіночок.

       Ровер радісно замигав зеленими фарами й вивів на свій монітор велике червоне серце, що ритмічно билося. Тікі підняв свій срібний пензлик і зробив легкий мазок у повітрі, залишивши теплий неоновий слід. Вони розуміли, що ця велика місячна глава їхнього життя підійшла до свого прекрасного, щасливого завершення. Кратер був облаштований, друзі були разом, а міст дружби між Землею та Місяцем став міцним і непорушним. Це був ідеальний фінал для їхньої першої великої книги пригод.

        Але космос не має меж, а фантазія Шуні — й поготів.

      Раптом музика Ровера перервалася коротким, незнайомим сигналом. Його антени, оновлені завдяки зоряній сонячній панелі, почали швидко обертатися, налаштовуючись на неймовірно далеку частоту. Це не були радіохвилі з Марса чи Землі. Цей сигнал летів із самої глибини неосяжного всесвіту — звідти, де закінчувався Чумацький Шлях і починалися загадкові, недосліджені туманності.

        На моніторі Ровера замість серця з'явилася дивовижна тривимірна карта. Вона показувала далеку, невідому планету, яка світилася ніжним фіолетовим світлом і була оточена кільцем із кольорових космічних бульбашок. Комп'ютер зонда тихим механічним голосом вивів повідомлення: «Виявлено невідомий сигнал. Планета Небула. Потрібні дослідники з великою уявою».

        Шуня миттєво підвівся на лапки. Його хутро в один момент спалахнуло яскравим, іскристим вогнем нового нестримного азарту. Великі прозорі вушка-крила розправилися на повну довжину, наче вітрила, готові ловити сонячний вітер.

      — Ого! Ви це бачите? — вигукнув малюк, і його довгий хвіст із зірочкою на кінці закружляв від радості. — Там, за мільярдами зірок, є світи, які ми ще не малювали! Тікі, твоя тарілка готова до нового польоту?

        Тікі миттєво заблимав мільйонами синіх іскорок, а його лусочки стали яскраво-пурпуровими. Ровер видав бадьорий автомобільний гудок, показуючи, що його титанові колеса готові здолати будь-яку відстань.

       Шуня обережно взяв зі свого кошика маленьку дзеркальну скриньку, куди склав найтепліші спогади про Землю та Місяць, і міцно притиснув її до дверей космічної тарілки. Вони знали, що їхня перша історія успішно завершилася, і на сторінках цієї книги настав час поставити красиву золоту крапку.

      Але закриваючи одну книгу, друзі вже бачили, як відкривається наступна. Попереду на них чекали зовсім інші, ще більш захопливі таємниці далеких галактик, нові дивовижні знайомства та подорожі, про які вони обов'язково розкажуть у майбутньому.

      Шуня, Ровер і Тікі дружно застрибнули в кабіну корабля. Люк зачинився, тарілка плавно піднялася над кришталевим деревом Срібного кратера, спалахнула яскравим бірюзовим світлом і стрімко зникла серед зірок, тримаючи курс на назустріч новим, ще не написаним пригодам.