Марсіанський сюрприз для місячних друзів

      Після дивовижної подорожі до бірюзового Урана, де друзі назбирали цілий кошик блискучих алмазів, космічна тарілка Тікі м’яко опустилася на сріблястий ґрунт Срібного кратера. Шуня першим вискочив із люка й радісно затріпотів своїми великими прозорими вушками-крилами. Його пухнасте фіолетове хутро переливалося ніжним смарагдовим кольором від задоволення — кришталеве дерево, підживлене алмазними камінцями, тепер світилося на весь Місяць м'яким, теплим світлом.

      Ровер весело виїхав слідом, крутячи своїми антенами, але раптом його головний комп'ютер видав гучний сигнал: «Біп-біп-біп!». На моніторі робота з'явилося велике зображення поштової коробки зі знаком оклику.

       — Що там таке, Ровере? — здивовано запитав Шуня, підстрибуючи в невагомості від цікавості.

       Зонд під’їхав до великого плаского каменя біля кришталевого дерева. Там лежала велика, обмотана сріблястим космічним скотчем посилка, вкрита тонким шаром яскраво-червоного піску. На її верхній частині виднілася велика марсіанська печатка та напис, зроблений знайомим механічним почерком: «Для Шуні, Ровера та Тікі від марсохода Персі».

      Виявилося, що поки друзі збирали алмази на Урані, повз Марс пролітав автоматичний поштовий корабель Землі, і старий Персі, якого мандрівники колись урятували з піщаного полону, передав їм цей таємничий сюрприз.

       Дзеркальний художник Тікі підповз ближче, і його лусочки вмить засяяли рожево-золотим кольором від радісного передчуття. Шістьма м’якими щупальцями він акуратно розірвав сріблясту стрічку й підняв кришку.

      Усередині посилки лежало три дивовижні подарунки, які старий марсохід ретельно підбирав для кожного з друзів:

       1. Для Ровера там був набір надміцних марсіанських титанових шестерень та баночка з особливим червоним мастилом, яке не боялося жодного космічного холоду чи тертя.

    2. Для Тікі Персі надіслав цілу палітру унікальних марсіанських мінеральних фарб. Вони мали незвичайні відтінки: від глибокого теракотового до вогняно-рудого, і могли світитися у темряві, змінюючи колір залежно від температури.

     3. На самому дні коробки, загорнутий у м'яку захисну плівку, лежав подарунок для Шуні. Це був дивовижний «Марсіанський пустельний проектор» — маленький круглий пристрій, схожий на камінчик.

        Шуня обережно взяв проектор своїми м'якими лапками й поклав його на велику дзеркальну ковдру прямо під золотим листом кришталевого дерева. Малюк легенько натиснув на маленьку кнопку в центрі пристрою.

       Сталося справжнє космічне диво. З проектора вирвався потужний промінь теплого помаранчевого світла, який миттєво заповнив увесь Срібний кратер. Навколо друзів з'явилися величезні тривимірні голограми величних марсіанських краєвидів. Вони наче знову опинилися на Червоній планеті: навколо височіли гігантські скелі, повз повільно пропливали кумедні пилові вихори, а на одній із дюн було чітко видно самого Персі, який весело махав їм своїм механічним маніпулятором і блимав зеленим оком.

     Ровер від радості закрутив антенами, швидко встановив собі нові титанові шестерні й почав безшумно й неймовірно швидко їздити навколо дерева, залишаючи за собою красивий неоновий шлейф. Тікі відразу вхопив свій срібний пензлик, умочив його в нові марсіанські фарби й почав додавати вогняно-руді штрихи до кришталевих скель Місяця, перетворюючи їх на казкові палаци.

     Шуня пригостив друзів залишками солодкого коктейлю Чумацького Шляху. Вони влаштували справжнє святкування посеред намальованої марсіанської пустелі. Ровер увімкнув бадьору земну музику, Тікі жонглював баночками з фарбою, а Шуня високо підстрибував у невагомості, ловлячи лапками голографічні іскри проектора. Його хутро переливалося всіма кольорами веселки — це був вечір абсолютного щастя і єднання.

         Коли проектор нарешті вимкнувся, повернувши кратеру його звичне сріблясте сяйво, друзі затишно вмостилися на ковдрі. Шуня тримав у лапках порожню коробку від Персі, яка тепер пахла далекими подорожами. Малюк дивився на велику блакитну Землю і знав абсолютно точно: у безмежному всесвіті немає нічого кращого за друзів, які пам'ятають про твою доброту і завжди готові надіслати тобі шматочок свого тепла, навіть крізь мільйони кілометрів холодного космосу.