Подорож до планети Дзеркальних Світів

      Після затишного космічного пікніка під золотим листям кришталевого дерева Шуня, Тікі та робот Ровер годинами розглядали далеку картину на скелі, яку намалював художник. Проте Шуня помітив, що дзеркальні лусочки Тікі іноді ставали ніжно-сірими — коліром тихого суму за домом. Космічний художник дуже любив Місяць і своїх нових друзів, але часто згадував свою рідну далеку планету.

        Хутро Шуні вмить спалахнуло яскравим і рішучим помаранчевим вогнем.

        — Друзі! — радісно вигукнув малюк, енергійно затріпотівши своїми великими прозорими вушками. — Настав час для великої подорожі! Тікі, ми відремонтуємо твою космічну тарілку і всі разом полетимо до тебе в гості!

       Ровер весело закрутив антенами, увімкнув через свій мікрочіп бадьору маршеву мелодію і вивів на екран великий смайлик. Робота закипіла наступного ж ранку.

       Зламаний корабель Тікі лежав на самому дні Срібного кратера. Ровер під’їхав ближче, увімкнув свої потужні прожектори й висунув металевий маніпулятор з інструментами. Тікі своїми шістьма м’якими щупальцями подавав потрібні дротики й шестерні, а Шуня, використовуючи місячну невагомість, легко підлітав до найвищих деталей коробля, змащуючи гвинти космічним мастилом.

      Завдяки новій сонячній панелі, яку Шуня колись привіз для Ровера із Землі, друзі змогли повністю оновити енергетичне серце тарілки.

1. Вони поєднали місячні кристали із залізними мікросхемами Ровера.

2. Тікі покрив корпус корабля тонким шаром дзеркальної фарби, щоб він виблискував у темряві.

3. Наприкінці Ровер підключив свій комп'ютер і запустив систему. Космічна тарілка радісно затремтіла, тихо загуділа і піднялася над землею, випускаючи навколо себе красиві бірюзові іскри. Корабель був як новий!

     Друзі закрили люк свого кришталевого парку, залишили Роверові датчики охороняти Місяць, застрибнули в кабіну тарілки й натиснули кнопку «Старт». Корабель стрімко відірвався від місячної поверхні, пролетів повз велику блакитну Землю і на шаленій швидкості рушив крізь зоряні системи прямо до рідного дому Тікі — планети Спектра.

   Політ тривав кілька космічних годин, які пролетіли непомітно за розмовами й ласуванням метеоритними бутербродами. Нарешті попереду з'явилася дивовижна планета. Вона не була схожа ні на Землю, ні на Місяць. Спектра повністю складалася з гігантських різнокольорових кристалів і нагадувала величезний дзеркальний кубик, який переливався мільйонами відтінків під променями трьох місцевих сонць.

       Коли тарілка м'яко приземлилася на кришталевий космодром, Шуня першим визирнув назовні. Його хутро відразу забарвилося у тисячі веселкових відтінків від повного захоплення. Повітря тут світилося, а замість звичайної землі під лапками були прозорі дзеркальні доріжки.

       Назустріч їм висипали сотні місцевих мешканців — таких самих круглих, дзеркальних істот, як і Тікі. Побачивши свого художника, який повернувся не один, а з пухнастим місячним звірятком та блискучим земним роботом, жителі радісно заблимали своїми синіми іскорками.

       Сім'я Тікі влаштувала для гостей грандіозний прийом:

    • Їх пригостили «Кристальною росою» — солодким нектаром, який збирали з верхівок найбільших дзеркальних скель.

  • Роверу подарували унікальне магнітне мастило, від якого його колеса почали котитися по дзеркальних доріжках абсолютно безшумно і втричі швидше.

    • Шуні влаштували екскурсію до Галереї Живих Картінде малюнки художників рухалися і змінювалися, якщо на них просто подмухати.

       Наприкінці свята Тікі та його друзі за допомогою своїх срібних пензликів створили на головній площі планети велику світлову скульптуру Шуні, Ровера та Тікі, які тримаються за лапки. Вона світилася так яскраво, що її було видно навіть із космосу.

      Шуня сів на край кришталевої скелі, тримаючи в лапках подарований мамою Тікі маленький дзеркальний камінчик, який умів запам'ятовувати і показувати будь-які малюнки. Ровер тихо крутив своїми неоновими колесами під нову космічну музику Спектри, а Тікі щасливо переливався золотим світлом поруч. Шуня знав, що незабаром вони повернуться на свій рідний Місяць, але тепер їхній всесвіт став ще більшим, адже вони відкрили для себе дивовижний новий світ і дізналися, що справжня дружба не має кордонів навіть серед найдальших зірок.