7 Шантаж

Мілен вже не чула голосів. Вона немов заснула і побачила сон. Уві сні дівчина опинилася посеред великої печери, набагато більшої ніж та, у якій стояв Лис. Її зустріла істота величезного зросту, що тільки на перший погляд здавалася людиною. Сплетений з гілля, на обличчі ані очей, ані рота. Мілен почула його голос, що звучав у її свідомості.

– Заберіть Його, й алмази стануть вам нагородою, – сплетений з гілля, показав довгим пальцем гілкою на білий ящик, захований між базальтових шестигранників.

Мілен впізнала у ящику кріокамеру для штучного довготривалого сну. Дівчина відчувала чуже знання, яке твердило, що цей ящик створили ще до її народження, і що у ящику спить, той кого потрібно розбудити.

Істота з гілля додала погрозу:

– Якщо не заберете Його на корабель, у космос не повернетеся. – Махнув рукою–гілкою, окреслюючи простір печери, від руки розлетілися вогники. Мілен побачила у світлі тих вогнів кораблі різних епох і конфігурацій, з далеких і ближніх планет, усі з пробоїнами у корпусі. А поруч з кораблями лежали тіла людей у різноманітних скафандрах, схожі на застиглі статуї загиблим космонавтам.

Отямившись Мілен кинулася до Ріто, вихопила з його рук засіб зв'язку.

Бейл торкнувся алмаза, що був розміром з око людини, кристал наполовину втоплений у тверду породу, нагадував декоративну прикрасу. Навіть крізь товсту рукавичку скафандра хлопець відчув холод дорогоцінного каменю. Або це уява гралася із свідомістю?

– Я куплю собі великий будинок і крутий гравітав без обмежувачів, – мріяв Бейл, він спробував виколупати алмаз із стіни. Але той тримався міцно наче приклеєний.

Лакі приставив до стіни відбійного молотка:

– А я одружуся. Капітан дозволите мені одружитися з Сін?

Капітан подивився здивовано на солдата, обличчя десантника почервоніло до вух.

– Працюй Лакі! Сін доросла дівчинка, сама вирішить з ким їй одружуватися, – мовив капітан але у думках засумнівався, «Хіба ця наївна дитина сама може хоч щось вирішити?»

– Я думав ви мене підтримаєте, – зітхнув солдат, – Може я закоханий.

–Ти хоч розумієш, що признався у любові до нашої медсестрички у загальному ефірі? – глузувала з хлопця Джетт.

Сін здивовано кліпнула очима, розгублено посміхнулася.

Лакі бубонів собі під ніс:

– Я сказав що закоханий, а не зізнався у любові, – увімкнув відбійник, але той не працював, вигукнув, – От чому? От якого біса це причандалля не працює?! Новий ж бо зовсім! Я перевіряв на борту. Лакі струснув відбійник, – Він повинен працювати у вакуумі! Він для цього зроблений! Алю!

Сін зітхнула, прошепотіла:

– От не розумію закоханий він, чи не закоханий...

Керт почув, по зв'язку, голос Мілен:

– Кеп! Накажіть Лакі вимкнути відбійник, алмази самі випадуть. Тут, напевно, господар вийшов зі мною на зв'язок. Маю послання! І це схоже на шантаж!

Кок осінив себе знаком віри і поспішив піти до себе на кухню, він боявся відьом.

– А я ж відчував! – вигукнув Керт, – Який господар Мілен? Чому ми не чули по загальній зв'язку? – капітан, озирнувся на робота, що висів за спиною, розвів руками, – Поясни! Лакі вимкни відбійник, зніми лазер з запобіжника! Ріто у рубку!

– Зброя не допоможе, – відповіла Мілен. Але вона не знала, як пояснити людям те, у що вони й повірити не могли, – Тут є розумна кремнієва форма життя, він спілкується за допомогою телепатії.

– Кучерявка зовсім здуріла, – нервово засміявся Бейл.

– Тихо хлопчики. – наказала Джетт, – Бейл закрий рота! Мілен поясни, тільки так, щоб ми тебе зрозуміли.

– Ідіть у печеру за роботами, самі побачите, там є стара кріокамера, ми повинні її забрати, – голос Мілен тремтів, – Тоді можемо зібрати алмази. Зараз їх краще не чіпати.

– Вона що з духами спілкується? – Капітан не знав, як реагувати, головне аби молодь не здогадалась, що він розгубився. І не можна послати Мілен під три чорти? Бо дівчина ніколи ще не помилялася, – Джетт чому ти на мене так дивишся, наче я роблю якусь помилку? Я почув. Гаразд, перевіримо сусідню печеру, якщо там є кріокамера заберемо. Але, Мілен, якщо це пастка?

– Це пастка капітане. Та нас не обдурять, якщо не обдуримо ми, – відповіла Мілен.

– А якщо ми обдуримо? – запитав капітан.

– Ви там, у тій печері, самі все побачите, – вона не знала як пояснити ті відчуття довіри і страху які відчула спілкуючись із дивним господарем планети. Чи то був дух. Сама не вірила у те що бачила в уяві, таке з нею сталося вперше. Тато вчив, якщо дух планети щось тобі говорить, бажано його слухати.

Платформа поплила за дронами до сусідньої печери.

– Мілен, як ти думаєш, Лакі хороший хлопець? – запитала Сін.

– Сін, я не розуміюся на таких відносинах, – відповіла Мілен.

– А твої тато з мамою, як у них? Вони кохають один одного? – Сін завжди бавила Мілен суто дівочими наївними балачками, але зараз дратувала.

– Моя мама померла, коли я була маленькою. Тато ростив мене сам, – відповіла Мілен.