За вікном квітучий травень. Все надворі уже позеленіло, всюди уже гомоніли діти, усе наповнене радістю, але не для всіх. Для Говарда це трагічний день наповнений сумом: два місяці назад він втратив подругу, підримку. Він просто стояв над могилою і пустим поглядом дивився на надгробок. Ззаду підійшов Френціс:
- Це була дивовижна жінка.
- Я кожен день собі це говорю, але вона не повернеться.
Київ, Україна
Вечір. Небо чисто, здавалось, ніби, можна порахувати всі зорі. Але вона тут не для того, щоб милуватися краєвидами міста. Вона була одягнута довге бежеве пальто та чорні окуляри. Жінка замовила столик у кафе на подвір'ї, поклала ногу на ногу і чекала. Через кілька до неї підійшла Деніз Ларсон і поклала папку на стіл:
- Ти впевнена, що хочеш цього? - промовила Деніз.
- Я уже зайшла занадто далеко, коли почала цю справу, і її закінчити - мій обов'язок.