Глава 2

   Щож насправіді є кошмаром? У всіх людей уявлення про кошмар різні. Для Кетті найбільшим страхом у її житті була втрата матері, адже навідміну від батька, з мамою Кетті ладила ідеально. І 8 років тому цей страх настиг Кетті- вона врачає найдороще, свою матір.

   І ось уже 2018 рік і вона лиш зараз, сидячи у авто, задумалась: "Чому саме її мама". Кетті так замислилась, що не помітила опинилась під порогом лабораторії, вона все ще дивилась у вікно на зливу. Тоді Говард, що сидів поруч, сказав:

- Ей, Кетті.

   Кетті оговталась, вийшла з машини, і коли вона майже закрила двері авто, Говард додав:

- Ми спіймаємо його, разом.

   На її лиці з`явилась ледь помітна усмішка, що не могло не порадувати Говарда. Після цього Кетті відповіла:

- Я знаю...Просто, знаю.- сказала вона та зайшла у лабораторію, а Говард поїхава у штаб-квариру ФБР.

   А у відділенні де працює Говард, ведеться власне розслідування цієї справи, а головне- все відділення займається нею, адже вони прекрасно розуміють з ким мають справу, за чотири місяців цей псих убив щонайменше 13 жінок , і це тільки ті, про які вони знають.

   Приїхавши до місця роботи, Говард одразу пішов до свого кабінету, щоб чимшвидше зайнятися справою. Зайшовши  до кабінету, він побачив, що там його чекає ще один агент ФБР Френціс МакКалум - напарник Говарда. Говард привітався та одразу запитав:

- Психологічний портрет вбивці уже готовий?

- Так, - відповів Френціс- Кетрін відправила мені фото з місця злочину, і по ним я можу сказати, що у нього дисоціальний розлад особистості.

Говард зі здивованим лицем сів на своє крісло та запитав:

- Вибач, що? Можеш пояснити простіше, просто я не дуже сильний у нервових патологіях?

Френці сів навпроти Говарда та відповів:

- Це значить, що він соціопат. Ще гірше те, що в нього активний тип соціопатії, тому його буде важче виділити з кола підозрюваних.

- І все це ти дізнався, лише подивившись на фото?- запитав Говард.

Френціс трішки усміхнувся та відповів:

 - Ні, дізнатись це було важче ніж ти думаєш. Мені довелось перерити всі 13 справ про "Данитса"(таке прізвисько дали вбивці, про якого зараз йде мова, у 2010). Але це ще не все, він з великою швидкістю перерізав шиї жертв рівно між 2 і 3 шийними хребцями, що свідчить про його великі знання у анатомії і немалій фізичній підготовці.

- Є хтось з підозрюваних, що підходить під опис?- запитав Говард.

- Ще шукаємо.- відповів Френціс.

У кабінет зайшла 50-тилітня прокурор Хезер Колінс та непривітливо сказала:

- Так я раджу вам поспішити, Френцісе. Преса розриває мене нашматки, через те, що по місту все ще бігає маньяк і обезголовлює людей, а ви досі не можете посадити його за грати.

Говард підійшов до Хезер та відповів:

- Так скажіть їм, що справа не із простих, ми не кожен день стикаємось з подібним!

Хезер майже впритул підійшла до Говарда а відповіла:

- Не раджу тобі на мене наїжджати, голубчику, я теж не в захваті від того, що відбуваєься.- сказала розлючена прокурор, після чого буквально "вилетіла" з кабінету.

   Цією сваркою Хезер ще більше зіпсувала Говардові настрій, і він вирішив покращити його розмовою з Кетті у їхньому улюбеному кафе, за чашкою кави. А Френцісу він сказав, щоб той пришвидчив пошуки підозрюваного і, щоб при першій можливості повідомив ім'я пресі.