Глава 3. День Мітингу

Діставши зі своєї зеленої сумки марки "Chereshnya Life" (а це відомий на весь світ Чернігівський бренд одягу та аксесуарів) ключі, Елізабет відчинила двері. Взявши пакунки із продуктами, вона обережно увійшла до апартаментів, боячись того, що могла побачити. Але кошеня тихенько спало лиш змінивши свою позу. Лізі видохнула із полегшенням. Те, що звірятко на місці, вже перемога. Вона пройшла до холодильника і почала діставати куплену їжу. Кошеня не реагувало на шум, неначе воно тут завжди жило й звикло до ранкової метушні. Розклавши всі продукти, Ліза дістала сріблясту тарілку та всипала порцію корму. Дівчина підійшла до кошеня із їжею
"Кс, кс, кс" - тихенько звернулася до кицьки. Кицька поворушила вушками, але продовжила лежати
"Кс, кс, кс" - наполягала на своєму дівчина. Кошеня поворухнулось але оченята ще спали 
"Мяууу!" - Лізабет сама вже почала мяукати. Котеня відкрило сонні оченята й почало дивитися у невідомість 
"Добрий раночок, моя проблемка! Давай будемо снідати." - Лізі посунула тарілку ближче до кошеня та налила води у посудину. 
Кошеня тихенько мяукнуло та прийнялось за справу. Елізабет посміхнулася та пішла готувати собі сніданок. Сьогодні її вибір пав на шакшуку із венеціанських томатів та тосту з авокадо і моцарели. За певний проміжок часу їжа була готова, тож дівчина розклала все на обідньому столі і чекала, поки шакшука трішки охолоне. Вона не любила їсти прям гарячу їжу, бо відчуття обпеченого язика не дуже пасувало до її образу життя. Взагалі Еліза вела здоровий спосіб життя, але ніколи не обмежувала себе у їжі. "Не можна голодувати, це дуже шкідливо для організму" - казала вона своїм подругам, котрі хотіли пропустити сніданок за-для меншої талії. Все ж дівчинка не дуже полюбляла їсти жирне, солоне, всякі там снеки чи чіпси. Вона була ініціаторкою законопроєкту про заборону виготовлення такої продукції в Америці, однак він не пройшов друге читання у конгресі, то ж компанії до сих пір заробляють кошти на здоров'ї землян. Але разом із тим вона організувала тиждень без масмаркету - акцію, яка проходить 4-й рік в Америці, Нідерландах та Норвегії і включає в себе відмову від купівлі усього шкідливого, того, що руйнує природу і організми. Поки ці акції не збирають дуже багато людей. Однак у 2044-му у Норвегії до цього приєдналося 2 тисячі людей. Вона вважає це досить непоганим стартом. Елізабет не єдина, хто намагається покращити життя людства. Після того, як екологи порахували, що для відновлення природи, екосистем та родючості ґрунтів після війни на території України та колишньої Росії потрібно не менше 60-ти років, уряди країн Європи створили спеціальний наднаціональний орган, який контролює екологічність життя держав. Всі шкідливі викиди потрібно було зменшити до 0%, повністю відмовитися від пластику, нафтових продуктів, дизельних двигунів. За допомогою сучасних винаходів жителі України почали неоекологічне життя, яке призвело до очищення ґрунту, вод, повітря; економічного зростання та зростання тривалості життя. Через декілька років після цього до цієї програми приєднались й відновлені народності колишньої імперії, а такі країни, як Казахстан, Сакартвело створили свої версії таких органів, тільки вже суто в масштабах своїх держав. Приблизно до 2060 року в тому чи іншому вигляді такі директиви повинні бути реалізовані у всіх провідних країнах світу. 
Елізабет принялася за їжу. Кошеня тим часом вже поїло, попило водички та задоволено мяукнуло.Снідаючи, Лізі розмірковувала, що робити із звірятком. Віддати у притулок? Знайомим? Залишити собі? Відповіді вона не мала. Але розуміла, що напевно кошеня залишиться із нею. Хоча б на деякий час. Але сьогодні... У неї купа справ. Взяти із собою? Звучить як нісенітниця. Хоча...
"Так, як тебе будемо називати, га?" - звернулася сердечно до білого клубку пригод
"Так, ти у нас хто? Дівчинка! А як тебе звати? Іонеса?" - Лізі хіхікнула, "ні, занадто складно. Будеш у мене Міланою. 
"Мілана, сонечко, хочеш я тобі покажу свій світ? Пішли, навіть якщо не хочеш. Вибору немає" - дівчина взяла на ручки кошеня і пішла до спальні.
Кімнату Елізабет загрівало серпневе сонце. Було вже пів на десяту. Зайшовши до спальні вона примостила Мілану на ліжко, відчинила вікно та підійшла до шафи. На зустріч вона вирішила одягнути фіолетову довгу сукню, сріблясто-чорні кросівки із візерунками у вигляді хвиль океану, золотисті браслети на руки та кулон у формі дельфіна. Тим часом кошеня пригрілось у променях сонця та задрімало.
"Ех, я би тебе так і залишила б, але я йду на довгий час, тож прокидайся"
"Мяу" - проговоркотіла Мілана. Не те, щоб вона цього не хотіла. Кошеня просто ще не розуміло що взагалі відбувається. Взявши звірятко на руки дівчина пішла до вхідних дверей попутно викликаючи службу таксі. 
Їхати їй було не далеко, десь хвилин 20. Подруга жила у двоповерховому будинку разом зі своїми дітьми. Їй було 34 і вона працювала юристом у відділі захисту лгбт персон Детройта. Їх дружба розпочалася 5 років тому, коли Лізі потрапила у неприємну ситуацію із однією із банд. Якось повертаючись пізно із прогулянки до дівчини прив'язалась компанія із трьох чоловіків. Елізабет завжди вечорі ходила що називається "на стрьомі" і одразу їх помітила. Почавши бігти вона ще більше привернула їх увагу. Чоловіки починали наздоганяти її. За мить до лиха з-за перехрестя вирулює чорний Chevrolet, який ледь не вдавлює кривдників у асфальт. Двері машині відчинились і незнайомка крикнула 
"Сідай хутко". Так Лізі була врятована. У знак дяки вона запросила цю дівчину на каву, де вже більш рознайомились. А згодом і здружились
Тим часом Елізабет разом із Міланою приїхали до будинку. Подруга вже чекала біля воріт 
"Емілі, " - так звали цю дівчину, "Привіт, я так рада тебе бачити!" - Ліза обійняла подругу 
"Лізі, кохання моє, нарешті! Живемо майже поруч а рідко бачимось! Ой, а хто це у тебе?" - Емілі звернула увагу на біленький пушок, який Елізі тримала у руці 
"Це Мілана, вона приблудилась до мене цього ранку"
"Звучить як цікава історія. Пішли вже, чай скоро остигне!"
Втрьох вони увійшли до холу. Інтер'єр був зроблений у стилі house kipping із елементами сучасних технологій. Електричні вішалки, що мали функцію очистки одягу, тапки Із підігрівом та usb роз'ємом, дзеркало із індикатором температури та перевіркою наявності хвороботворчих бактерій у людини - це невеличкий перелік приладів, що полегшують життя. Разом із тим вона має і свою бібліотеку - колекцію паперових книг з юристики, психології, трішки детективів та квір літератури. Пройшовши до вітальні Емілі увімкнула приємну dub музику та присіла на великий білий диван. Ліза зробила те саме, примостивши Мілану між ними. У якийсь момент кошеня так злилося із диваном, що було майже непомітним
"Розповідай, хто це та що відбулося" - із зацікавленостю в очах спитала власниця дому 
"Дивись. Прокидаюсь я сьогодні рано вранці від якихось звуків. Вихожу на кухню, а там оця робить гармидер. Як вона потрапила до мене я не знаю. І що з нею робити також гадки не маю"
"Зачекай. А двері цілі?" - тривога була відчутня у голосі 
"Так, все було зачинено, слідів взлому немає. Я все перевірила. Все. Дім герметичний"
"Хмм. Можливо ти вчора заходила додому і кіт прошмигнул за тобою?"
"Думала за це. Знаєш, можливо. Я увійшла у навушниках, поставила спочатку сумку на стіл, а вже потім зачинила двері. Вечерю не готувала, бо провела вечір у ресторані. Тож можливо. Як мінімум це логічне пояснення. Але Девіду я вже зателефонувала, він приїде на наступному тижні перевірити все"
"Це правильно. Якщо що - живи у мене."
"Дякую, сонечко", - Лізі щиро посміхнулася, "Та я думаю, що все буде добре"
"Окей, але мою адресу ти знаєш"
"Так, звісно. Як у тебе справи? Що нового?" - настала черга і Емілі трішки поговорити.
"Знаєш, чудово. Джейн здала екзамен з мови програмування на 47 балів із 50-ти"
"Вау, це супер! Я вітаю вас!"
"Дякую! А взагалі я через три місяці лечу до Нової Камбоджі у відпустку"
"Ого, це так захоплююче! Я теж туди хочу, але напевно не цього року" - Нова Камбоджа - це деутопічна республіка в Азії. Країна першою із Азіатського континенту кинула виклик старому порядку та ввела у дію принцип утопії - все населення країни є прямими виконавцями демократії. Будь-які зміни, які могли б впливати на життя ново-камбоджіанців вирішувалися за допомогою онлайн референдумів. У парламент країни вибиралися не політичні партії, а конкретні люди, які прямо казали до якої ідеї моралі вони прихильні. Партій у традиційному розумінні не було, не було як і представників релігійних конфесій. Всі релігійні суперечки, бюрократія та політичний безлад повинен був залишатися поза країною. Нова Камбоджа стала прихистком для тисячів людей, котрі хотіли зламати старий устрій планети, який ледь не привів до знищення всього живого. Країна має безкоштовне навчання, яке базується на вивчені стандартних наук та принципів деутопічної моделі світу. Також Камбоджа дає притулок для тих, хто потерпає від насильства та дискримінації. Деутопія стала настільки популярною що у 2035 році відбувся "Парад Утопії"- 10 країн, а саме Нідерланди, Норвегія, Україна, Естонське Королівство, Словацька республіка, Сакартвело, Казахстанська Федерація, Чехія, Іспанська Республіка та Мальта перейшли від класичної демократично-ліберальної моделі до деутопічної. До нашого часу все більше і більше країн змінило свій вектор управління. В ООН прогнозують, що до 2053 року всі країни прогресивного світу стануть деутопічними. І насправді це спасіння для планети. Спасіння, яке почалося із Нової Камбоджи