Частина 10

ГЛАВА 3

Конгломерат Чикаго

18 вересня

09:00 ранку

Сектор компанії SHARK.CORP.

офісний штаб корпорації, вежа SHARK.CORP.

Усі оперативники «дев'яток» швидко йшли на поправку і навіть змогли повернутися до обов'язкових тренувань. Кожен оперативник, незважаючи на наявність модифікацій, повинен (а за фактом – вимушений) був утримувати своє органічне тіло в ідеальній фізичній формі. Ті, хто покладався лише на переваги поліпшень, швидко осягали катастрофічні наслідки цієї помилки. Для ефективного використання імплантів потрібно сильне і витривале тіло, готове до навантажень кровоносної системи, серцево-легеневої діяльності, м'язової тканини. І навпаки, поява надмірних жирових прошарків, надмірної ваги, в'язкості крові призводила до розсинхронізації та збоїв у взаємодії імплантів та органічних тканин, травм, нагноєнню в місцях сполук, некрозу.

Аліса, після короткого реабілітаційного періоду вже намотувала кілометри на біговій дорожчі, а Джинн звикав до нових імплантів – на щастя, розряд струму не пошкодив нервових закінчень, і хакер знову міг працювати із сенсорними деками. Бомані вкотре підтвердив статус «танку» - непрошибаного, міцного та надійного: Родрігез оклигав навіть без допомоги медиків корпорації.

Тієї злощасної ночі, коли «дев'ятки» гучно евакуювалися з об'єкта CYBERTECH., Сайрус Крід тримав відповідь перед керівництвом корпорації. Сам він охарактеризував операцію як «провально успішну», але подібні фразеологізми були не до смаку Генеральному директору SHARK.CORP.

Тепер, коли стан Аліси дозволив витягти з її підсвідомості інформацію, яку дівчина зчитала з баз даних CYBERTECH., Сайруса викликали для повторного звіту.

Крід стояв у розкішному кабінеті Генерального Директора корпорації, спостерігаючи, як невисока людина в ідеально скроєному діловому костюмі, з-під піджака якого вже випирало невелике черевце, переглядає аркуші роздруківок, водночас граючи ножем у правій долоні. Не канцелярським ножиком, для розкриття конвертів або різання паперу – мисливським ножем з великим блискучим клинком, прикрашеним гравіюванням вовка, що біжить. Кругла печатка-перстень на мізинці Генерального Директора виблискувала в променях електричного світла, гармоніюючи з матовим блиском леза.

Кожен переглянутий лист тут же вирушав у сміттєспалювальник. Інформація, витягнута з підсвідомості Аліси Сінклер, була настільки цінною, що одночасно існував лише один суворо засекречений цифровий екземпляр, а будь-які копії знищувалися відразу після прочитання.

Закінчивши, Генеральний директор відкинувся на спинку крісла, задумливо постукуючи кінчиками пальців по площині клинка. Крід терпляче чекав.

Інформація, здобута «дев'ятками», була безпрецедентною.

Головним активом будь-якої корпорації були не виробничі потужності і приватні армії модифікованих оперативників. Найціннішим ресурсом були прості люди – роботяги, які стояли біля збірних конвеєрів, клерки, які розбирали тонни паперів і цифрових документів, звичайні рядові службовці, без яких неможлива робота жодної високоорганізованої складної структури.

Навіть силові операції корпоративних воєн намагалися проводити так, щоби не призвести до випадкових жертв серед населення.

Зазвичай, спеціалісти мешкали у секторах міста, зайнятих корпораціями, на які вони працювали. Робочі квартали перемежувалися спальними районами та центрами культурного відпочинку, а самі корпорації стежили за тим, щоб у підконтрольних секторах не бракувало зручного житла та розваг. У тому випадку, якщо спеціаліста переставали влаштовувати умови праці або проживання, людина могла змінити роботодавця та переїхати в інший сектор міста, під крило корпорації-конкурента.

І ось, у чиюсь голову прийшла зухвала ідея, як зберегти цей цінний ресурс за будь-яких, навіть найнесприятливіших, обставин. Згідно з даними роздруківок, CYBERTECH. розробила та готувалася до бета-тестування психотропних речовин, які планувалося поширювати через водопровідні канали невеликого району у підконтрольному секторі. Речовини, що приймалися разом з водою, провокували хімічні процеси організму, які впливали на головний мозок піддослідного, викликаючи абсолютну патологічну лояльність до роботодавця. Незважаючи на різке погіршення умов та безпеки праці, обмеження медичного обслуговування, зниження якості житлово-комунальних послуг та заробітної плати, підвищення податків та рівня вуличної злочинності, робітничий клас залишався фанатично відданим.

Розробка та впровадження подібних речовин було грубим та цинічним порушенням негласного закону корпоративної етики, одного з небагатьох, який дотримувався неухильно. Корпорації, викриті в таких діях, знищувалися стрімко та безжально. Усі гравці глобального ринку об'єднувалися, щоб звалити одного навіть найбільшого аутсайдера та обглинути його тіло до кісток.

В одну коротку, привабливу мить, Генеральному Директору SHARK.CORP хотілося викинути наявну інформацію у вільний доступ, першому завдати удару, відхопивши шматок пожирніше, а потім спокійно спостерігати, як зграя хижаків рве CYBERTECH. на частини, добиваючи жертву.

Але на вершину корпоративного правління піднімалися люди, непідвладні імпульсивним поривам. Директор SHARK.CORP знав, що CYBERTECH., досить невелика корпорація, не мала необхідних ресурсів, щоб провести подібну розробку самостійно. Швидше за все, CYBERTECH. є негласною дочірньою структурою когось більшого і могутнього, і невідомо як поведеться материнська компанія – зачаїться в тіні або вдарить у відповідь, поки не осів пил від уламків невдалих сателітів.

Ким би він не був, супротивник напевно мав великі активи і непохитну самовпевненість, що робило його подвійно небезпечним.

- Зробимо так, - клинок повернувся вістрям у бік Кріда, підкреслюючи слова Генерального Директора (і, незважаючи на відверту безглуздість ситуації, ніж цілком природно виглядав у руці бізнесмена), - перевір нашу обороноздатність ретельно. Після цього організуй збір розвідданих від усіх наших агентів: мене цікавить, хто наводив довідки по CYBERTECH. останнім часом. Як тільки отримаємо більше інформації, я вирішу, що з цим робити, - погляд Директора ковзнув по утилізатору, до якого відправилася роздруківка.