32. Весілля

• Я щось пропустила? - дивлячись на екран запитую у батька.

• З моїх джерел, сьогодні було заарештовано Татіона, Романа,  і ще з десяток магів, яких ти навряд чи знаєш, Домініку відправлено під домашній арешт. - відповів тато.

• Ого, і які підстави для їхнього арешту? - для мене ця новина стала неочікуваною.

• Закінчення розслідування, яке проводив таємний відділ. Кажуть, що вони накопали таке, що Татіону грозить магічна смерть, - тато дивився на мою реакцію, я ж не знала як на такі новини реагувати.

• Те що вони зробили із жінками на Землі, не виправдає жодна смерть чорного мага. Вони зможуть повернути те що вкрали? Ні. Ця корпорація має припинити діяльність такого роду, та спробувати хоч в якійсь мірі допомогти тим, хто залишився в живих після перебування в Позасвітті. Скільки загублених життів, заради відчуття влади і поклоніння.- я так думаю, і немає підстав змінювати свою думку.

• Ніна, ти - ідеалістка. Маєш розуміти, що це зробити неможливо. Але покарання має настигнути тих, хто до цього доклав свої руки, - батько тяжко зітхнув, як немає йому що на це відповісти. - я розумію, що тобі важко це прийняти як і мені, і багатьом. Прошу не бери так близько до серця, тобі треба жити, в мене таке враження, що ти хочеш загнати себе в гріб. Мамо, ти чого постійно мовчиш,ти що не бачиш, що вона з кожним днем виглядає хворобливіше.

• Досить вам прирікатися, гризетися наче чужі. Кипріан ти мав летіти в Новел з Космою - лети. Ніна ти зараз сідаєш снідати,  якщо ще хоч одну ніч і побачу, що ти не спиш, а сидиш за книжками, то я їх спалю. Я всім ясно сказала? - добре ми бабусю роз'їзли, вона готова в нас кидати каміння.

• Все мамо, я зрозумів. Ми зараз з Космою, Людою, Семеном Федоровичем та Ведом летимо до Новелу. Ніна у Косми там живе далека родичка, яка вирішила після його зрічення вписати його в заповіт. Ми летимо оглянемо, що там і до чого, та Вед нам розповів, що маєток у жахливому стані, там роботи не початий край. А тебе мамо прошу не спускай з Ніни очей, нехай більше відпочиває, не забивайте її своїми науками голову.

Тато встав з-за столу та пішов, в моя бабуся сіла навпроти, вона вдивлялася в моє обличчя. І я розумію, що нічого доброго вона не бачить. Я бліда, синці попід очі, я втратила до п'яти кілограмів ваги, мене колихає від вітру.

• Може лікарів викличу? Ти справді виглядаєш хворою, я ще вчора помітила, що ти майже нічого не їла. Амма казала, що ти замовляєш на вечерю бульйон та чай, тебе болить шлунок?  - бабуся сильно занепокоєна, маю якось її заспокоїти.

• Я думаю, що це наслідки отруєння. Потрібно дотримуватися дієти, і стане краще. От побачиш, - а  що я маю їй ще сказати, що помираю. А може мені стане легше?

Ми поснідали разом, вівсяна каша з медом та маслом, чай з ромашки. До  нас приєдналися мої вчительки та Веда, їм ще подали канапки та овочеву нарізку. 

Після сніданку всі гуртом пішли до теплиці. Всі квіточки трималися, їхні листочки тягнулися вверх. Ми пройшли поміж рядами, помилувалися і пішли на терасу.

Міра принесла книгу Магічні коди Позасвіття, і поставила її на стіл. Ну що ж я не проти повчитися разом, тим більше, що їхні знання набагато кращі.

Веда торкнулася до моєї руки, поглядом вказуючи на сад, де під черешнею Орест обіймав Амму, вони цілувалися. Я посміхнулася, хіба це погано, що в цьому світі де хтось може кохати. 

Веда одночасно і тішилася і журилася.

• Я радію, що мій син пробудив у собі почуття,  це таке щастя відчувати кохання. Та мене гризе думка, що вони різні. Їм не бути разом, бо Амма немаг, і тут нічим не зарадиш. - її очі і сміялися і плакали одночасно.

• Є спосіб їх об'єднати, треба виконати кілька умов, - невзначай сказала я, і всі на мене звернули увагу. Я піднесла зі столу книгу, відкрила розділ, що присвячений такому випадку і тикнула пальцем.

Міра взяла книжку, до неї ближче присунулася Фіна. Вони пробіглися очима по сторінці, стиснули плечі та передали книгу бабусі та Веді, які також не зрозуміли мого натяку.

• І що тут є, щоб могло з'єднати мага і немага? - Міра з претензіями до мене.

Я беру книгу і читаю вголос :

"Розділ 8. Поєднання долі магів і немагів"

Вони знову беруть книгу і Міра читає вголос:

"Розділ 8. Відмінності між магами і немагами"

• Не може бути, - я бачу зовсім інший текст, і окрім мене більше ніхто.

• Ти розкодувала книгу, це прецендент у магічному світі. Тобі доступні таємні знання, - Міра не могла витримати свої емоції, - Васса твоя онука - золото.

• Ніна, то що там написано. Як можна поєднати долі магів і немагів? - Веду цікавило питання, що тісно пов'язане з її сином.

• Основна умова - вагітність. Якщо ця умова виконується, то решта є частиною обряду вінчання. Якраз це я і хочу зробити на вінчанні Косми і Люди.  - повідомила всім.

• І що треба зробити? - не заспокоювалася Веда.

• Я дещо не зрозуміла, але ви можете мені допомогти, бо я не сильна в обрядах. Я вам зачитаю з першоджерела, щоб нічого не упустити.

"Для проведення обряду вінчання мага і немага, щоб їхні долі з'єдналися в одну Вісники долі в чашу для обряду вінчання сиплять сапфіри, які черпають в свої об'єднані долоні з святкової тарелі. Вісники долі в сапфірову воду по черзі ставлять дванадцять іринимів, які ще не розквітли. Жрець промовляє молитву передвінчальну. Наречений і наречена стоять на колінах перед чашею, опустивши в неї свої руки, а Вісники долі позаду них також на колінах тримаються за руки. Жрець закінчує молитву та малює над нареченими знак безкінечності, відкриваючи для них дорогу в вічність. Іриними розквітають в чаші,  магічні потоки як золоті пасма піднімаються з чаші. Вісники долі ловлять ці пасма, і починають сплітати в магічну косу, вплітаючи в неї розквітлі Іриними. Коли дванадцять іринимів буде вплетено в магічну косу, жрець здійснює обряд вінчання, поєднавши навіки мага і немага, а дитя всередині поєднує магію в собі, і дарує своїм батькам рівноцінні сили. Наречені цілуються, їхня магія освячує весь храм,  Вісники долі вмивають один одного Сапфірової водою, дякуючи за чисті помисли і щирість."