Корпорація "Сапфірові гори"

18. Інші неприємності і приємності

Поки ми з бабусею обговорювали мої проблеми, то ці проблеми прилетіли в замок. 

У малу вітальню, де ми з бабусею сиділи та пили каву під наші душевні розмови, увійшов імператор,  а з ним вся його свита. 

Він навіть не дивився в мій бік, а попрямував до великого крісла і завалився в нього, а його супровід присів на вільні дивани.

За ними увійшов тато, він був засмучений. Мабуть імператор зігнав всю свою злість на ньому. 

  • Ваша величність,  вечерю буде подано через півгодини. Може перейдемо на терасу, поки будуть серверувати стіл, - запропонував тато.

 

  • Можна, скажіть нехай подадуть нам каву на терасу.

 

І імператор встав та пішов на терасу, а за ним всі, окрім мене і Луки. 

Лука сів поруч, довго дивився на мене, а потім сказав:

  • Пробач мене.

 

  • За що?  - а справді, за що мені його пробачити.

 

  • За те, що не зміг зупинити брата.

 

  • Брата? - я здивовано на нього дивилася.

 

  • Імператор - мій брат.

 

  • А, ясно.

 

  • Ти ображаєшся на мене, я це бачу. Можу тобі заприсягтися, що я до останнього був проти.

 

  • Проти чого ти був?

 

  • Проти того,  щоб він тебе займав.

 

  • Ну і він тебе послухав? Ото ж бо.

 

  • Які плани на майбутнє? Чим хочеш займатися?

 

  • Я ще ні про що не думала, так все швидко сталося, що я ще досі не можу звикнути до цього всього.

 

  • Ну так, не кожен день стаєш принцесою.

 

  • Лука, яка з мене принцеса?

 

  • Дуже гарна,  - він говорив щиро, так само як і на Землі., - пішли на терасу, я буду твоїм кавалером.

 

Лука подав мені руку і повів мене до всіх. Вільних стільців не було і ми з тераси вийшли у сад та сіли на газон, на терасі обговорювали наші фотографії з площі. Домініка була невдоволена, і не приховувала своє роздратування, її втихомирувала мама. Мій колишній шеф також покинув терасу та приєднався до нас, запитавши дозволу.

  • Я можу приєднатися до вас?

 

  • Так, присідайте погріємося на вечірньому сонці,  - запропонувала я.

 

  • Ніна, я хотів перепросити. Ми з Лукою не змогли переконати імператора, щоб він тебе не рушав.

 

  • Все добре, в цій історії є один великий плюс - я тепер маю батька і бабусю. А решту я подолаю.

 

  • Я вірю в тебе, ти наш шанс, - і він потиснув мою руку.

 

Який я шанс, я не розуміла про що він говорить. А перепитувати не стала.

 

Нас покликали до столу, і ми втрьох пішли після всіх.

За столом відчувалася напруга, всі сиділи мовчки. Я колупалася в своїй тарілці, їсти не хотілося. Всі переглядалися, та ніхто не наважувався розпочати розмову, аж поки її не почав імператор.

  • Косма, чи готові документи для підписання угоди про передачу тридцяти відсотків корпорації принцесі?

 

  • Все готове, можна підписувати, Ваша величність - відповів мій шеф.

 

  • Ну що ж ваша високість, ви тепер співвласниця корпорації, - імператор говорив різко, ставлячи наголос на слові співвласниця.

 

  • Поки не вивчу документи, нічого підписувати не буду,  - відповіла я, а Косма тільки усміхався.

 

  • Звичайна угода, що там є вивчати?

 

  • Наприклад, які в мене будуть права, чи буду мати право голосу?

 

  • А навіщо це вам? У вас буде прибуток, що вам ще потрібно?

 

  • Припинити діяльність з викрадення жінок, - я мала це сказати,  хотіла, щоб він це почув від мене, - я не прийму прибуток від діяльності з торгівлі людьми, я взагалі вважаю це злочином.

 

  • В чому ви бачите злочин? Ми не порушуємо закони Позасвіття, - о я здається зачепила за живе.

 

  • Ми вже сьогодні виявили, що ви порушили найважливіші для вас закони - закони магії. Тому розказувати про закони Позасвіття не потрібно, я знайду час , щоб їх вивчити також. Косма прошу вас скинути мені угоду для вивчення,- звернулася я до шефа.

 

  • Ви забуваєтеся, принцесо. Тут керую я, і моє слово закон. Ви в моїй владі, як і всі. - дивився як заговорив.

 

Я хотіла йому відповісти, та в кармані сукні задзвонив мій мобільний телефон з Землі, я здригнулася. Витягнула телефон з кишені, на екрані висвітилося фото мого хрещеного, і я піднесла телефон до вуха, не вірячи своїм очам.

  • Ало, хрещений? Що сталося?

 

  • Ніночко, я нарешті додзвонився, - я чула, що він дуже стурбований.

 

Встала з-за столу і пішла на диван, треба заспокоїти бідного хрещеного, єдину близьку людину на Землі.

  • Все добре? Ви захворіли?

 

  • Ні,  що ти. А де ти була, що не відповідала?

 

  • Я була у відрядженні, а телефон забула вдома. - дивилася на імператора, на його реакцію. Як його перекосило. Здалося що він був готовий вихопити телефон з моїх рук.

 

  • Слава Богу,  я вже почав переживати, мав їхати до тебе додому. Думав, що з тобою щось сталося.

 

  • Не переживайте, зі мною все добре.

 

  • Я чого дзвоню, ти як плануєш святкувати день народження ?

 

  • Так як і планували. Четвертого серпня відсвяткую з "колегами" по роботі та новими друзями, а п'ятого серпня приїду до вас. Сходимо на риболовлю, зваримо юшку. Посидимо, поговоримо. Ви ж знаєте, що я обожнюю проводити час у вас на дачі.

 

  • То я тебе чекаю.

 

  • Так, скиньте список, що треба купити, я все привезу. Може якісь ліки, чи продукти?

 

  • Добре, я тобі завтра напишу, бо ми зараз із Івановичем шашки граємо.

 

  • Добре, тоді за два дні я у вас.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше