Колись давно в області Східного Прикарпаття та Карпат жило плем'я карпів. За походженням його вважають фракійцями (даками). Згідно іншим версіям, вони були сарматами, кельтами, германцями або слов'янами. Уперше про карпів згадує давньогрецький історик Ефор з Кіме (405—330 рр. до н. е.), учень Ісократа, автор всесвітньої історії (бл. 360 р. до н. е.).
Античний географ Клавдій Птолемей (90—170) розповідаючи про карпів, не розглядає їх могутнім народом. Очевидно, це тому, що в той час вони не були загрозою Римській імперії. Проте в найближчому часі ситуація змінилася. Вже при імператорі Каракаллі (211—217) у 212—213 рр. карпи разом із вандалами напали на Нижню Паннонію. У 230 р. за словами візантійського історика Петра Патрикія (бл. 500—565) вони просили у римського намісника Мезії данину, подібно до тієї, яку вже отримували готи. У данині їм було відмовлено, але, налякані приготуваннями римських військ, карпи протягом декількох років після цього не здійснювали набіги в межі провінцій Римської імперії.
За правління імператора Філіппа Араба (249—251) почалося вторгнення готів у Мезію, а карпів у Дакію. Тому в 245 р. імператор покинув Рим з метою боротьби з ними.
Племена карпів у той час перейшли Дунай, рухалися Дакією та з'явилися в Мезії, де загрожували Балканам. Створивши штаб-квартиру у Філіпополісі, що у Фракії, Філіп почав вести проти них війну. За даними історика Зосима (бл. 460—бл. 420) йому так і не вдалося розбити карпів, що засіли в укріпленій фортеці, тому він був змушений укласти з ними мир, і вже до літа 246 р. вони перейшли за Дунай, а імператор отримав титул «Carpicus Maximus».
Готський історик Йордан (VI ст.) згадує карпів як «надзвичайно досвідчених у війні людей, які часто були ворожі римлянам». За його словами, бл. 248 р. 3 тис. воїнів з цього племені в складі готського війська взяли участь у набігу на Мезію.
У 251 р. у битві з готами та карпами при Абрітті загинув імператор Децій (249—251).
Вважається, що карпи зникли на початку IV ст. Причиною цьому було те, що імператор Галерій (305—311) у 305 р. частину з них переселив як полонених у Паннонію. Ті, що залишилися, змішалися з готами, слов'янами та іншими народами. Таким чином, карпи перестали існувати.
Український дослідник Андрій Байцар вважає, що саме вони дали назву гірській системі Карпат. На його думку, етнонім карпи означає «ті, хто живуть у горах», тобто Карпатах. Однак це лише всього-навсього гіпотеза, поряд з якою існують й інші.