Редакторська робота як захист від несмаку

Данику Володимиру Олексійовичу

e-mail: volodimir.danik@yandex.ua, danyk2014@ukr.net.

                                     Мобільний телефон  095-274-22- 68

Відповіді редактора міжнародного видавництва та літературно-мистецького журналу "Склянка Часу*Zeitglas Олександра Апалькова на бліц-інтерв’ю Володимира Даника.

1. Які теми нині хвилюють Вас найбільше як видавця, письменника і громадянина?

• Із почуттям скидання баласту минулого, в нашій країні не завжди з`являлося бажання підняти на плечі майбутнє. Тому, майже нікого й нині не дивує той факт, що більшість народонаселення не переймається майбутнім взагалі.
  А відтак - мало конкретики про те, що саме громадянам і громадам слід змінити. З одного боку - якісь зміни помітні: більше світла, більше руху, більше нових магазинів, біл-бордів із різножанровими кандидатами… І все це  - все гігантніше. А чи стає більшою відтого якість?  Не секрет, що багато з того, що створюється поспіхом в Україні, практично запозичується з огляду на Захід, Росію та Китай. Підмінюється велика якість великою кількістю…  Така пошесть пішла й серед видавничих та письменницьких вподобань, я б назвав їх «кон*юнктурними». Та вести мову про це – марудна й не варта уваги справа… Було б уже все у нас добре й добротним, аби кожний «замітав свій щабель» -як казав ще свого часу Пантелеймон Куліш…

2. Які з українських видавництв викликають своєю діяльністю і її результатами у Вас найбільший інтерес і повагу?

• Щорічно відвідую декілька міжнародних книжкових ярмарок та різноназваних, втім – тих саме - книжкових форумів… Адже слід робити усілякий промоушинг і книжкам, альманахам та журналу власного видавництва, слідкувати за трендами та викликами часу... Рухатися вперед, аби не «скотитися в зад»…   Повагу викликають УСІ українські видавництва, які беруть участь у вищеназваних подіях міжнародного ґатунку. Адже, саме вони, попри їх різного роду вади, не лише видають книжки авторів, а й популяризують й виводять їх твори у світ широкого українського загалу та на закордонні обрії.  Таких видавництв на всю УКРАЇНУ небагато. І це чудово!!! Їм УСІМ слід ставити «пам*ятники» ще за їх життя. Інша річ – в Україні існують тисячі видавництв зовсім інших демензій… Вони, як правило, теж «видають» книжки авторів… Та одразу ж видають увесь наклад тим же авторам на руки…  У такий спосіб, скидаючи із себе будь-який «тягар» чи «відповідальність» по просуванню автора та його літературних надбань  у той же саме широкий світ читацьких верств…

3. Чи не заважає видавнича діяльність Вашій літературній творчості?

• Навпаки, допомагає. Адже не дає зашкарубнути у лабетах ізоляції самоспоглядання.  Щоденно, приміром, до редакції журналу «Склянка Часу*Zeitglas» надходить близько 50-60 листів на електронний кошик та декілька кореспонденцій звичайною Укрпоштою. Більшою мірою – то рукописи. У них – відбиток часу, і він ще «тріпочеться», бо ось тільки-но минув… Поки автор писав твір, поки корегував, поки пошта несла його розбитими вщент дорогами нашого життя по-новому… Спілкування ж із колегами (редакторами, видавцями, поширювачами книг) під час книжкових виставок додає приправи до будь-якої літературної «страви»… Такий досвід редакторської, видавничої, виставкової, формної дієвості дає знання самого плину життя. І це знання  - свого роду ізоляційна прокладка від всепоглинаючого тренду несмаку, примітивності й буденної убогості… Особливо мені – у провінції.

4. Конкурси гумористичних творів... Конкурси на кращий вірш з тієї чи іншої тематики... Конкурси короткої прози... Ваше видавництво щодо цього є чи не найактивнішим серед українських видавництв! Що послужило поштовхом для діяльності у цьому напрямку?

• До конкурсу нікого не можна затягти силоміць! І це, певною мірою, виказує бажання авторів поміритися силами, які він у собі відчувати мусить... А на таке здатні, як мені здається, справжні сміливці. Із конкурсів (організованих нашим, чи іншими журналами, видавництвами) видіше стає  літературний виднокруг живих творів дня сьогоднішнього, а на просторі розмаїття творів – ще помітніше яскраві автори. Як зорі на небі… Різної величини. Конкурси – невичерпне джерело видавництв, зосереджених на сучасній художній літературі…
• Поштовхом до поетичних конкурсів було 200 ліття Т.Г.Шевченка. Мені хотілося зробити дарунок усім, хто шанує красне поетичне слово… Я оголосив міжнародне поетичне змагання «Чатує в століттях Чернеча гора». Надійшло до конкурсного розгляду … 1789 творів… Звісно, не всі з них були допущені до конкурсного розгляду… І було проведено кропітку роботу по відсіву… Але саме явище – бажання творчо висловитися… Не матюками!!!  Відтоді цей конкурс проводиться вже вдесяте…

5. Ваше видавництво позиціонує себе як видавництво міжнародне. Які перспективи це відкриває (і відкриватиме!) для українських читачів і авторів, що живуть і творять в Україні?