Неочікуване кохання

Настя зайшла в квартиру поклала ключі на тумбу, ледве зняла туфлі за ними і пальто.Вона рушила в напрямку спальні, ледве дійшовши до ліжка. Лягла в одязі. Так і не знайшовши в собі сили, щоб перевдягнутись.
Настя лежала на ліжку. А думки в її голові роїлись,наче бджоли .Вони літали туди сюди,і не давали їй спокою.Думки змінювали одна одну, вона не встигала їх ловити.І це заважало, створюючи шум в голові.Крім рою думок, її розпирало від емоцій — переважно негативних.

"За що це мені?".Голосно вигукнула вона.А потім заридала.Сльози  безкінечним потоком стікали, роблячи подушку вологою.Вже достатньо виплакавшись,взяла іншу подушку і лягла.Вона дивилась в стелю,а думки знову  нахабно, без запрошення почали заходити в її голову.Тривожачи її.

Як мені це все мені набридло, думала вона.Як мене дістали ці спроби знайти чоловіка.Що ж це таке, невже нормальні мужики перевелися.Ну реально один краще іншого.Тільки в цьому місяці два.Перший спочатку був романтичний, дарував квіти,робив сюрпризи а коли переспав з нею,кудись зник.А другий дарував вірші, клявся в коханні.А потім невідомо чому, пішов до іншої. Чому ж мені так не щастить в коханні?Невже мене хтось карає за щось.Я ж ніби нікому нічого поганого не зробила.Я добра людина і заслуговую на те щоб кохати і бути коханою.Я ж не прошу багато.Всього на всього романтичного,милого і розумного чоловіка.Щоб ці всі риси були присутні в одній людині.

Згодом Настя таки заснула .Прокинулась від того, що сонце вже почало яскраво світити навіть крізь штори. Вона вперлась на спинку ліжка. Раптом її неначе осінило до неї прилетіла думка . 

Може зробити паузу.На певний час покинути спроби знайти чоловіка.Мені треба розібратись в собі .І тут Настя голосно промовила:
Починаю нове життя...

 Вона встала пішла у ванну прийняла душ. Ввімкнула голосно музику щоб остаточно прокинутись. Поснідала, записалась по телефону до перукаря. Перевдягнулась і пішла по магазинам трохи оновити гардероб. Поки бігала по магазинам настрій помітно покращився. Звісно ніщо так не піднімає настрій жінки як шопінг. А ще погода сприяла. За вікном яскраво світило сонце.І це не могло не радувати. Після успішного походу по магазинах вона пішла в перукарню. Там їй зробили нову зачіску і не звичний для неї яскравий макіяж. Їй без сумніву личило. Коли глянула на себе , то настрій взагалі піднявся до не бачиних висот. Працівниці салону, всі в один голос казали що красуня, що  виглядає неймовірно .І вона їм повірила бо їй дуже сподобалась дівчина яку вона побачила в дзеркалі.  Настя зателефонувала подрузі і домовилась зустрітись з нею в кафе.
Настя впіймала таксі. Через кілька хвилин  вже чекала подругу в їх улюбленому кафе. Вона замовила собі лате і тістечко. Згодом підбігла і подруга.

—Вау, ти круто виглядаєш.—прокоментувала її подруга.
—Дякую.—сказала Настя.
—З якого приводу зміни ?
—Я розійшлась з Ігорем.
—Правильне ріщення.Я тобі казала, що він мудак.Тобі треба було давно з ним розійтись.
—А ще я вирішила, перестати шукати собі чоловіка.І зайнятись собою. Нарешті запишусь на йогу.Почну в'язати.Чи щось типу того.Буду робити що хочу, і при цьому нарешті почну насолоджуватись життям.
—Подруго, я в шоці.Навіть не знаю,що сказати.
—Нічого і не треба казати. Мені лиш потрібна підтримка.
—Подруго, я завжди готова тебе підтримувати.
Вони ще трохи погомоніли. Потім розійшлись по своїм справам. Насті захотілось пройтись.І вона звернула на пішохідну вулицю. Милувалась вітринами аж раптом,наштовхнулась на красивого чоловіка.Досить стильно одягненого.Чорнявого з карими очима. 
—Вибачте, я вас не помітив. Хоча вас важко не помітити. Ви така красива пані.
Настя остовпіла. Обличчя покрилось румянцем.В цей момент її охопило досі не бачене відчуття.Серце почало битись як скажене.А в горлі пересохло. В той момент на неї напала німота.Вона мовчала і дивилась йому у вічі. А він дивився на неї.
Після невеличкої паузи чоловік промовив:
—Дозволите запросити вас на каву?—Дівчина кивнула.

—Я так розумію,це означає так.—Настя знов кивнула . Трохи оговтавшись і зібравши всю волю в кулак.Вона промовила.

—Знаєте.Ви такий чарівливий , що гріх не піти з вами .Вона взяла його попід руку.І вони направились в бік найближчої кав’ ярні.