Як завойувати...

Я простий хлопець з села.Звати мене Андрій.Чорнявий, з блакитними очима.Спадок від мами. Я не одноразово чув, що вони в мене дуже красиві .Крім того, що я красивий , ще і розумний. Не дивлячись на це все, мені трапилась дівчина яка спочатку це не зацінила. І про це я хочу розказати.
Отже, той день коли я мав покинути гніздо. Щоб поїхати в місто, і заселитись в гуртожитку. Я мав пережити не мало подій. По перше довгі проводи .З морем пива,і ріками сліз. Пам’ятаю як мати біля маршрутки, в місто обіймала. І голосила на кого ж я її лишаю. На що я казав,що я не помираю лиш їду на навчання в місто.Вона ще хотіла їхати зі мною.Ледве вмовив не робити цього.Якось не хотілось їхати в гуртожиток з мамою.Ніби я маленький.Цілком можу дати собі раду. Я помітив ,що мої дами йшли в мою сторону, певно вирішили мене провести.Так,я тоді зустрічався з двома.Просто через те що не міг вибрати.Одна добре готувала.Інша була красива і розумна.Як я міг вибрати?!Якщо вони мені обоє подобались.Забігаючи на перед скажу що знайшов свій ідеальний варіант.Який став неочікуваний для мене.Отже, коли вони почали підходити.Я зрозумів треба тікати.
Ледве відірвавшись з маминих обіймів. Я швидко заскочив в маршрутку, так би мовити, від гріха подалі. Добре, що вона швидко рушила. Це запобігло виникненню незручної ситуації. Я сів на єдине вільне місце. На останок мама помахала мені рукою. Я помахав їй у відповідь.Я побачив як вони підійшли до мами,і трохи стривожився.Хоча виявилось що мої побоювання даремні.
Вони так і не дізнались одна про одну.Я щасливчик.Щось я часто почав забігати на перед в своїй розповіді.Надалі постараюсь бути більш послідовним.
В маршрутці поруч зі мною сиділа тьотя Валя. Огрядна жіночка яка живе вкінці вулиці. Вона дуже балакуча, знає все про всіх.Цілу дорогу розповідала мені свіжі новини та плітки. Та я не слухав, що вона мені розказує. Тому що перебував у роздумах. Будував плани, уявляв як складеться моє життя. Я тільки посміхався і кивав. Коли ми нарешті приїхали. Я один з перших вискочив з маршрутки .Мене зустріли таксисти які пропонували підвезти. Чемно відмовився і попрямував до зупинки.На зупинці було не багато людей.Я поклав сумку на землю.Сів на лавку і чекав.Чекати довелось не довго, бо маршрутка приїхала швидко.Мені сьогодні неймовірно щастить подумав я.Зайшов в маршрутку.Через 20 хвилин їзди я був на місці призначення, точніше майже.Мені довелось трошки пройтись.І трохи поблукати між будинками поки знайшов свій гуртожиток.Я зайшов всередину.Перше що побачив комендантшу з високою зачіскою і трикутними окулярами.Вона мені нагадала персонажа з мульта Корпорації монстрів.Підійшов до неї, привітався.Запитав де знаходиться 206 кімната.Вона відповіла на всі мої питання не відриваючись від кросворда.Я був в легкому шоці з цього.Оце мультизадачність.Пройшовши логово сторожа гуртожитку, опинився в холі.Він був невеличкий.Там стояв диван.Біля нього стіл,і вазон.Знайшов сходи.
Піднявся на другий поверх.Знайшов свою кімнату, зайшов всередину.Перше що кинулось.Це три ліжка, на одному вже лежав хлопець який залипав у ноут.Я привітався він кивнув.Хвилинку постояв міркуючи де приземлитись.Нарешті вибрав ліжко ближче до виходу.Присів,тим часом розглядав кімнату.В цілому терпимо.Біля кожного ліжка тумбочка.І маленька шафа біля дверей.Велике вікно і одинока люстра.Я почав розбирати речі.Пайок який мама дала поклав в тумбочку.Туди ж поклав кілька речей.Куртку вирішив покласти в шафу.Я відкрив її,а вона була заповнена речами сусіда.Для того щоб зробити собі лице запитав чи можна покласти куртку.Він знов ж таки кивнув.І я зрозумів, що мені пощастило з сусідом.Тихий сусід, хороший сусід.Розклавши речі, я приліг на ліжко.І не помітив як заснув.Я прокинувся від того що хтось ходив по кімнаті.Подумав що це сусід ожив, але ні.То був третій.Розлупив очі, присів.

—Привіт, вибачай що розбудив.Я Петро.
—Андрій.
—Давно заїхав?—я глянув на годинник.
—Десь півтори години тому.Тут я зрозумів що цей Петро більш балакучий.Ну хоч буде з ким поговорити.Подумав я.Раптом в мене задзвонив телефон.Глянув на екран, дзвонила мама.Вийшов в коридор щоб поговорити з нею.Відзвітував їй про все.І повернувся в кімнату.
—Може якось відсвяткуємо заселення і прийдешній початок навчання.--запропонував Петро.
—Чом би ні.
Петро повернувся до третього.Спитав в нього теж саме.Він відповів що не п'є.А я тим часом знайшов свою заначку.
—З цим все ясно.
І ми вийшли з кімнати.Я запитав в нього чи він не знає де магазин.На що він відповів, що вже давно провів розвідку і знає де знаходяться всі стратегічно важливі об'єкти.Магазин знаходився не далеко.Там були всі необхідні товари для студентів.А ще там працювала симпатична продавчиня.Ми взяли дві дволітрові баклажки пива чіпсів і горішків.
Підемо до сусідів по кімнаті,там мій знайомий живе.А то з нашим сусідом навряд чи можна відпочити.Він якійсь дивний.Не то що мій кореш.Він офігений чувак.Ми з Петром зайшли в сусідню кімнату.
—А ми до вас з сюрпризом.—сказав Петро махаючи пляшками з пивом.
Вони всі радісно вигукнули.І запросили в кімнату.Так само як і у нас їх було троє в кімнаті, і інтер 'єр майже не відрізнявся.Кореша Петра звали Олег, двох інших Ваня і Ігор.Олег виходить найстарший з нас всіх він на третьому.Двоє інших як і ми з Петром першачки.Спочатку ми знайомились один з одним,і процесі того дві пляшки були спожиті.Петро з коришем пішли за добавкою.Потім коли познайомились ближче пішли розповіді про подвиги.І після третьої партії пішли пісні під гітару.Потім хтось запропонував піти ще за однією.Але я вирішив утриматись і піти спати.На що всі троє назвали мене слабаком.Дійшов до кімнати ліг на ліжко і моментально заснув.

***

Коли я прокинувся третього вже не було.Його ліжко було застелено.Певно він вже пішов.Я спробував розбудити Петра.Це виявилось важко.Розбудив, але він не вставав.Прийшлось його вмовляти.Коли вже лишилось менше ніж пів години до виходу,він таки встав.Ми швиденько зібрались.Петро не дуже поспішав казав спішити сенсу нема все одно там все вчасно не почнеться.Поки всі зберуться.
Коли ми вже були на місці.Все тільки почалось,так що ми прийшли вчасно.Коли урочистості закінчились.Ми всі розбіглись по аудиторіях.Через те, що я з Петром в одній групі.Шукали разом, було весело.Таки знайшовши свою аудиторію.Ми зайшли останніми.Сіли на останню парту і по можливості уважно слухали.В перший день було лиш три пари.Певно щоб ми адаптувались.Після пар Петро потягнув в магазин за ліками.Я утримався.Коли ми дійшли до гуртожитку біля центрального входу стояла красива дівчина.Стильно одягнута.Я одразу звернув на неї увагу.Петро привітався з нею.Виявилось що то сестра Олега.Я про себе подумав симпатична в нього сестра.Вона прийшла щоб щось передати Олегу.Петро запропонував піти з нами.Вона трохи вагаючись погодилась.Ми пройшли пропускний пункт безперешкодно Петро сказав що вона його сестра.Вона підозріло подивилась, але пропустила.Наша мадам пішла наперед і я тим часом краще її розглянув.Темне волосся красива фігура.І вона не йшла, а писала.Ми всі дружньо зайшли до Олега.Вона передала якийсь пакунок Олегу.Петро запропонував їй залишитись з нами.Вона відмовилась і пішла.Петро витяг пиво зробив ковток і сів на ліжко потім подав пиво Олегу.Він взяв то пиво і жадібно його пив.Коли він вгамував спрагу я почав здалеку потроху випитувати у нього про його сестру.Вони звісно почали кепкувати з мене, жартувати.Але я не звертав уваги на те.Пиво досить швидко закінчилось,і я пішов за добавкою.Після другої Олег став більш балакучий.І нарешті надав мені певну інформацію.Що її звати Оксана, вона його зведена сестра живе в місті з мамою і татом.Вчиться в одинадцятомукласі.Потім його трохи занесло,він почав оповідати історію важкого дитинства.Як тато покинув його з мамою заради іншої жінки.Про те що йому спочатку було важко.Та потім він звик.Тому що тато повністю з його життя не зник,він навідував його.Пізніше він познайомив з сестрою.Наразі в них все добре.На питання,чому не посилився у тата.Він сказав в них двокімнатна квартира.Він не хотів жити в одній кімнаті з сестрою.Далі почав випитувати чи є в неї профіль десь в соціальних мережах.Він спочатку з підозрою глянув на мене.Потім промовив , що якщо я не маю серйозних намірів то сенсу нема знайомитись.Сказав що вона трохи гонорова.Що її добитись не так легко.Я його запевнив що це не біда.Він дав мені посилання на її інстаграм. На останок додав що вона не проста, легко не дасться.На що я йому сказав труднощі мене не лякають.Згодом прийшли і сусіди по кімнаті Олега.Теж з припасами.І я зрозумів,що буде продовження бенкету.Я сказав що в мене термінові справи.І пішов звідти.
Зайшов в свою кімнату.Сусід був там,як завжди за ноутом.Привітався , він кивнув.Витягнув з тумби їстівні припаси.Вирішив пообідати.Пиріжками які дала мені мама.Тим часом вивчав профіль Оксани.Судячи з нього вона займається спортом,танцями,вивчає мови-- різностороння особистість, розумна і як не крути красива.Я вирішив поки не відправляти заявку.Пошукав її на фейсбуці.Там знайшов список подій які вона планує відвідати.Я подумав можна туди піти.Поговорити з нею, запросити на каву.В хлопців в сусідній кімнаті вже наступила третя стадія,вони вже наспівували пісні.Я одягнув навушники.І продумував план підкорення Оксани.Музика мене трохи заколисала і я заснув.