- Ось ми й прийшли, - сказав Рудик, - тут наша штаб – квартира, де ми відпочиваємо, граємось та створюємо план дій на випадок непередбачуваних ситуацій.
Штаб – квартира у Рудика і Джмелика виглядала наче непогано, але була оповита таємницями. Так спочатку подумав Мурчик, коли вперше туди зайшов. Тут було доволі гарно. Великі кущі, які були дуже – дуже високими, і сягали аж до неба; дерева, які стояли непорушно, як воїни, та мала м’якенька травичка, яка була схожа на мініатюрну галявину. Все виглядало як у казці. Але одне що не сподобалось Мурчику, це те, що вся місцина була у затінку - навіть не було місця для палких промінців літнього сонечка. Але малий вирішив не думати про це, і уважно слухав те, що розповідали нові знайомі.
- А які це непередбачувані ситуації? -спитав Мурчик
- Це коли хтось потрапив у біду або ж коли наступають вороги, – сказав вдумливо Джмелик
- Вороги? А хіба у таких як ми можуть бути вороги? – насторожено спитав малий
- А ти думав що ні? От, наприклад великі та злі собаки. Вони можуть нас ранити або й узагалі вбити – викрикнув Рудик
- Ні, вони не такі, - заперечив Мурчик – я живу з собакою по кличці Боні, і вона дуже спокійна, та розумна.
- Так, такі собаки теж є, але трапляються і собаки зовсім протилежного характеру, - повільно промовив Джмелик, - одним словом, ми не про це прийшли розмовляти.
- Так, ти правий, - відповів Рудик, - отже, наші поради такі:
Завжди знаходь місцину, де тебе не зможуть побачити. Це тобі дуже знадобитися, особливо якщо ти з кимось конфліктуєш.
Будь пильним та добре придивляйся, щоб ніхто не зазіхав на твою землю. –Пришкіривши очі сказав Рудик і продовжив: - А то тут всякі ходять.
- Ну і третя порада, - сказав Джмелик, - потрібно завжди мати план Б, або додаткову місцину. Якщо з одною щось трапиться, ти зможеш переховуватись та відпочити на другій.
- Серйозні у вас поради, - відповів Мурчик
- Аякже, в такий час, не знаєш хто на тебе нападе навіть посеред білого дня, - сказав Рудик, і весело додав: - Але ти не переймайся, ми тобі допоможемо.
Мурчик обдумав пропозицію Рудика і Джмелика, послухав поради та вирішив, що краще він собі сам знайде місцину.
« Вони бойові хлопці, та й чудові теж, але я поки збираюсь знайти місцину для відпочинку, а не для обдумування планів та здійснення таємничих операцій» подумки промовив малий, і відповів:
- Я дуже вдячний за ваші поради, але думаю, що зможу сам знайти свою місцину.
- Ну як хочеш, - швидко відповів Рудик.
- Але якщо що, ти завжди зможеш до нас звернутись, - з надією промовив Джмелик.
- Добре, якщо виникне така проблема, я обов’язково звернусь до вас, - відповів Мурчик і пішов собі додому.
Рудик і Джмелик постояли, ще кілька хвилин, поки Мурчик піде своєю дорогою і вирушили у нові пригоди. Малий про їхні пригоди не знав, але йому і не хотілось зараз брати у них участь. Він був у роздумах своєї мрії – чарівної місцини для відпочинку.
Відредаговано: 04.02.2024