Коротка проза
І знову минуле взяло в руки гострі ножі
І знову минуле взяло в руки гострі ножі. Знову болісні спогади про той час, коли я нічого не міг вдіяти ні з тим, що відбувалося навколо, ні з тим, що творилося всередині мене. Я був ніби паралізований. Усе бачив, усе чув, усе відчував але нічого не міг змінити.Крізь мене проходили слова інших гострі, образливі, ріжучі. Моє довір’я ламали нахабні, дурні, жадібні. Мої почуття вбирали брехню й гидоту.Спогади спалахують як лезо під променем світла: блищать, осліплюють. І ось зараз я знову, як тоді безсилий перед ними. Вони приходять, щоб різати.Вони ніби шепочуть: «Ось тут ти поступився. Ось тут ти промовчав. Ось тут дозволив себе затоптати».Ці спалахи сигнальні вогні з уламків, що давно затонули в безодні минулого.Ті події давно позаду. Ті люди пішли. Ті місця забуті й присипані попелом. Але не для мене.Для мене вони досі живі. Досі приходять з ножами щоб я не забув. Щоб я знову і знову переживав біль.Щоб пам’ятав, де помилився. Де зламався. Де дозволив насильству увійти у стані нестерпного, паралізуючого заціпеніння.
#1919 в Фентезі
#269 в Містика/Жахи
Відредаговано: 28.04.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
